Переклад тексту пісні Исповедь... - Многоточие

Исповедь... (оригінал)

Скажи куда уходят мои дни, Бог
Ведь людям больше не понятна значимость слов
Некому понять поэтические взгляды на мир
Я не могу нести ложь и потому не кумир
Миллионы людей без идей,
Чьими головами правит бытовая жизнь
Эй, люди!
Подождите меня, куда вы спешите?
За билетами в рай, тогда я – пас, нету денег
Всю жизнь проторчать в очереди не хочу я,
В конце получу я, что заслужу
Бог, неужели всё так просто?
Но ведь это корыстно!
Моя боль заставляет других смеяться
Думают, что победили,
А я требую суда у Тебя,
Ведь я один перед Тобой
И мне нечего терять, ведь я с Тобой,
Я с Тобой!
О, Мой Бог…
Двадцать три года борьбы с самим собой
Сколько мёртвых идей осталось за спиной
Сколько мёртвых людей покоится в Твоей земле,
Но я ещё жив, и я не в их числе!
Я благодарен Тебе, Бог, за то, что Ты
Не покидал никогда, не сжигал мосты
До тех пор пока моё сердце будет биться –
Невозможно моей лирике остановиться!
Я не из тех людей, что опускают руки,
Что при неудаче поджав хвост пропадают словно суки
Боль – это моё второе имя, но я не сдаюсь,
Приглядись – я тебе улыбаюсь
Поднимаюсь выше заданных рамок,
Строя на песке своих надежд словами каменный замок,
Где птица вечной любви мне тихо шепчет: ты смог,
Где я останусь с Тобой, Мой Бог!

(переклад)

Скажи, куди йдуть мої дні, Бог
Адже людям більше не зрозуміла значимість слів
Нема кому зрозуміти поетичні погляди на світ
Я не можу нести брехню і тому не кумир
Мільйони людей без ідей,
Чиїми головами править побутове життя
Гей, люди!
Зачекайте на мене, куди ви поспішаєте?
За квитками до раю, тоді я – пас, нема грошей
Все життя проторчати в черзі не хочу я,
В кінці отримаю я, що заслужу
Бог, невже все так просто?
Але ж це корисливо!
Мій біль змушує інших сміятися
Думають, що перемогли,
А я вимагаю суду у Тебе,
Адже я один перед Тобою
І мені нема чого втрачати, адже я з Тобою,
Я з тобою!
О, Боже мій…
Двадцять три роки боротьби із самим собою
Скільки мертвих ідей лишилося за спиною
Скільки мертвих людей лежать у Твоєї землі,
Але я ще живий, і я не серед них!
Я вдячний Тобі, Бог, за те, що Ти
Не покидав ніколи, не спалював мости
Доки моє серце битиметься –
Неможливо моїй ліриці зупинитись!
Я не з тих людей, що опускають руки,
Що при невдачі підібгавши хвіст пропадають немов суки
Біль – це моє друге ім'я, але я не здаюся,
Придивися – я тобі усміхаюся
Піднімаюсь вище заданих рамок,
Будуючи на піску своїх надій словами кам'яний замок,
Де птах вічного кохання мені тихо шепоче: ти зміг,
Де я залишусь із Тобою, Мій Бог!