Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Времена, виконавця - Meanna. Пісня з альбому Не приходя в сознание, у жанрі Рэп и хип-хоп
Дата випуску: 28.02.2009
Вікові обмеження: 18+
Лейбл звукозапису: CD Baby
Мова пісні: Російська мова
Времена(оригінал) |
Да, нам грустно, |
Но нужно направить это в верное русло |
Камнями усеяли огород |
Последний страх потеряли и тот |
Человек висит на кресте |
Одним концом он воткнут в землю |
Стоит как вкопанный, как столб |
И охраняет сады |
В то время как остальные, те кто не пугало |
Гуляют и живут своей размеренной жизнью |
Вечные часовые на боевом посту |
Голова набита стройматериалом |
Все время силишься, но ничего понять нельзя |
Нельзя, нельзя, нельзя |
Люди падали в трещины |
Расходящейся под ногами земли |
Цеплялись руками |
Теперь идут вместе со мной и ругаются живые трупы |
Однозначно решаю вопрос |
Иметь или не иметь |
Из нас выходят мертвые дети |
Вы по мне не скучаете |
Я по вам тоже |
Бывшие друзья из прошлого |
Взгляды настолько косны |
Настолько все это прижилось |
Я взываю к правосудию |
Так что мне пасуй |
Подскажите пальцы, подскажите ногти |
Как это сыграть |
Жизнь интересная штука, |
Но люди прыгают с парашютом |
Что там ловить? |
Вы это тоже видите? |
Или один из самых неприятных моментов |
Когда стол ломится и гости обступают яства |
Мне горько становится и ясно |
Они поздравляют, они будут словами сыты, |
А я снова проглотила язык |
Изрекать их банальности с которыми я не согласна |
Зачем их желать |
Ведь иногда встанешь, скажешь |
Превращаешься в шута |
Среди рева бензапил не один запил, |
Но и об этом |
Гутарить не обязательно |
Я бы пришла когда-то к препаратам |
Да земля возьмет все и вся, |
А пока мы живем в кредит |
Дальше будет видно |
Возьмите меня в один котел на один костер |
Спустите всех собак |
Я подписалась на это сама |
Хоть лишь собрала |
Общественное мнение |
Попалась которая кусалась |
Это злобно |
И в углу кричит последнее слово в конвульсиях |
Мы все тут лузеры не волнуйся |
Натянутая атмосфера |
На кухне готовят домострой |
Здесь высшие субстанции терпят сбой |
Мы сделал свой выбор |
Принимая в расчет несколько тысяч мелочей |
Связав их воедино |
Катишься с горы кубарем |
Набирая по дороге снег |
Посмотрят и скажут: |
— дааа, совсем… |
А творческие люди |
Любят что-нибудь натворить |
Хлебом их не корми, |
Но простите я не верю ни единому звуку |
Вы играете блюз? |
А я никуда не тороплюсь |
Я тут присяду и поплююсь |
В этом есть свои плюсы |
Тяжело, как подъем к гору |
Как мысли, на минуту забегающие в голову |
Здесь можно поговорить вдоволь |
Ведь это все лишь интро |
Здесь можно поговорить вдоволь |
Ведь это все лишь интро |
Децибеллы пустого звука |
И не злоба — |
Давно волной снесло бы |
И я, со своей довольно шкурной персоной буду говорить |
Пока не разойдутся суставы и кости |
Пока попадаю в ритм |
Помни и скорби |
Дни, их можно пропускать |
Дорожка скатертью |
Дорожка скатертью |
Дорожка скатертью |
Чудо не произошло |
В телефонной книжке опасное соседство |
Когда-нибудь апокалипсис, |
А на сегодня обычный пиздец |
Чудо не произошло |
В телефонной книжке опасное соседство |
Когда-нибудь апокалипсис, |
А на сегодня обычный пиздец |
(переклад) |
Так, нам сумно, |
Але потрібно направити це в вірне русло |
Камінням усеяли город |
Останній страх втратили і той |
Людина висить на хресті |
Одним кінцем він увімкнуто в землю |
Стоїть як укопаний, як стовп |
І охороняє сади |
У той час як інші, ті хто не лякало |
Гуляють і живуть своїм розміреним життям |
Вічні вартові на бойовому посту |
Голова набита будматеріалом |
Весь час намагаєшся, але нічого зрозуміти не можна |
Не можна, не можна, не можна |
Люди падали в тріщини |
Землі, що розходиться під ногами |
Чіплялися руками |
Тепер йдуть разом зі мною і лаються живі трупи |
Однозначно вирішую питання |
Мати чи не мати |
З нас виходять мертві діти |
Ви за мені не скучаєте |
Я по вам теж |
Колишні друзі з минулого |
Погляди настільки відсталі |
Так усе це прижилося |
Я закликаю до правосуддя |
Так що мені пасуй |
Підкажіть пальці, підкажіть нігті |
Як це зіграти |
Життя цікава штука, |
Але люди стрибають з парашутом |
Що там ловити? |
Ви теж бачите? |
Або один із найнеприємніших моментів |
Коли стіл ломиться і гості обступають наїдки |
Мені гірко стає і ясно. |
Вони вітають, вони будуть словами ситі, |
А я знов проковтнула мову |
Висловлювати їх банальності з якими я не погоджуюся |
Навіщо їх бажати |
Адже іноді встанеш, скажеш |
Перетворюєшся на блазна |
Серед реву бензапил не один запив, |
Але і про це |
Гутарити не обов'язково |
Я би прийшла колись до препаратів |
Так земля візьме все і вся, |
А поки ми живемо в кредит |
Далі буде видно |
Візьміть мене в один котел на одне багаття |
Спустіть всіх собак |
Я підписалася на це сама |
Хоч лише зібрала |
Суспільна думка |
Попалася яка кусалася |
Це зло |
І в кутку кричить останнє слово в конвульсіях |
Ми все тут лузери не хвилюйся |
Натягнута атмосфера |
На кухні готують домобуд |
Тут вищі субстанції зазнають збою |
Ми зробив свій вибір |
Приймаючи в розрахунок кілька тисяч дрібниць |
Зв'язавши їх воєдино |
Котишся з гори кубарем |
Набираючи по дорозі сніг |
Подивляться і скажуть: |
— Дааа, зовсім… |
А творчі люди |
Люблять щось наробити |
Хлібом їх не корми, |
Але пробачте я не вірю жодному звуку |
Ви граєте блюз? |
А я нікуди не спішу |
Я тут присяду і поплююся |
У цьому є свої плюси |
Тяжко, як підйом до гору |
Як думки, що на хвилину забігають у голову |
Тут можна поговорити вдосталь |
Адже це все лише інтро |
Тут можна поговорити вдосталь |
Адже це все лише інтро |
Децибели порожнього звуку |
І не злість — |
Давно хвилею знесло |
І я, зі своєю досить шкірною персоною говоритиму |
Поки що не розійдуться суглоби і кістки |
Поки що потрапляю в ритм |
Пам'ятай і скорби |
Дні, їх можна пропускати |
Доріжка скатертиною |
Доріжка скатертиною |
Доріжка скатертиною |
Чудо не сталося |
У телефонній книжці небезпечне сусідство |
Коли-небудь апокаліпсис, |
А на сьогодні звичайний пиздець |
Чудо не сталося |
У телефонній книжці небезпечне сусідство |
Коли-небудь апокаліпсис, |
А на сьогодні звичайний пиздець |