| Згасає, біла тростина в підвалі
|
| Люба, я знаю, що ніколи не бачив тебе такою низькою
|
| Але завжди буває один дощ на день
|
| Дитина, щоб змити твої сльози
|
| Ви не підете додому?
|
| Згасай, люба, скажи мені, що пішло не так
|
| Я зроблю все, що в моїх силах, я постараюся виконати свою частину
|
| Але я більше не можу
|
| Мені потрібно побачити твоє обличчя біля вхідних дверей
|
| Ви не підете додому?
|
| Ми кидаємось повільніше, ніж ви думаєте
|
| Я називаю це людським стилем
|
| Ми будемо кидатися повільніше, ніж ви думаєте
|
| Ми робимо це по-людськи
|
| У людській купі любові й насолоди
|
| Ми лікуємо, плакатимемо та робимо людський стиль цілу ніч
|
| Вицвілий чорний дощ на тротуарі
|
| Горе на вітрі викликає у мене велике збентеження
|
| З твоєю любов’ю час летить швидко
|
| Час йде повільно, коли ваше кохання минуло
|
| Коли ти прийдеш додому?
|
| Ми кидаємось повільніше, ніж ви думаєте
|
| Ми називаємо це людським стилем
|
| Ми будемо кидатися повільніше, ніж ви думаєте
|
| Я роблю це в людському стилі
|
| У людській купі любові й насолоди
|
| Ми лікуємо, плакатимемо та робимо людський стиль цілу ніч
|
| Ми будемо кидатися повільніше, ніж ви думаєте
|
| Ми робимо це по-людськи
|
| У людській купі любові й насолоди
|
| Ми лікуємо, плакатимемо та робимо людський стиль цілу ніч
|
| Ми лікуємо, плакатимемо та робимо людський стиль цілу ніч
|
| Ми лікуємо, плакатимемо та робимо людський стиль цілу ніч
|
| Ми будемо зцілювати, плакати та вдягати людину всю ніч
|
| Я кажу мені увесь час
|
| Не хвилюйся за мене, дитинко, крихітко
|
| Мені потрібно пройти довгий шлях самостійно
|
| Але якщо я зроблю це правильно, дитино, я буду поряд із тобою сьогодні ввечері
|
| Коли ти прийдеш додому? |