| Скільки крапель роси навколо мене
|
| Я шукаю сонця, але його немає
|
| Село ще спить, може й ні
|
| Вона не спить, дивиться на мене, я не знаю
|
| Вже запах землі пахне пшеницею
|
| Він повільно лізе до мене
|
| І життя в моїх грудях повільно б’ється
|
| Вдихни туман, я думаю про тебе
|
| Як зелено довкола і за його межами
|
| Трава виглядає майже як море
|
| І світло моя думка летить і йде
|
| Я майже боюся, що воно загубиться
|
| Кінь тягнеться шиєю до лугу
|
| Залишайся як я:
|
| Я роблю крок, він бачить мене, він уже є
|
| Втік
|
| Я дихаю туманом, думаю про тебе
|
| Ні, я не знаю, який я зараз
|
| Я комо, людина, яка шукає себе
|
| Ні, я не знаю, який я зараз
|
| Я один, лише звук мого кроку
|
| А тим часом сонце вже пробивається крізь туман:
|
| День як завжди буде
|
| Скільки крапель роси навколо мене
|
| Я шукаю сонця, але його немає
|
| Село ще спить, може й ні
|
| Вона не спить, дивиться на мене, я не знаю
|
| Вже запах землі пахне пшеницею
|
| Він повільно лізе до мене
|
| І життя в моїх грудях повільно б’ється
|
| Вдихни туман, я думаю про тебе
|
| Як зелено довкола і за його межами
|
| Трава виглядає майже як море
|
| І світло моя думка летить і йде
|
| Я майже боюся, що воно загубиться
|
| Кінь тягнеться шиєю до лугу
|
| Залишайся як я:
|
| Я роблю крок, він бачить мене, він уже є
|
| Втік
|
| Я дихаю туманом, думаю про тебе
|
| Ні, я не знаю, який я зараз
|
| Я комо, людина, яка шукає себе
|
| Ні, я не знаю, який я зараз
|
| Я один, лише звук мого кроку
|
| А тим часом сонце вже пробивається крізь туман:
|
| День як завжди буде |