| Я твій поет, і я спускаюся по непостійних і чистих водах
|
| Поклоніння річці, не боячись порогів
|
| Я на течії, яка мене приносить, і я лежу з піднятим носом:
|
| Коли човен досягає бухти з розпростертими обіймами, ви там
|
| Ой, люби мене скільки хочеш:
|
| Я буду виблискувати віршами в твоїх очах
|
| Ой, ти заходиш до мене:
|
| Те, що ти знайдеш, те, чим ти є для мене в кожну мить
|
| «Моя гра в склади ввела вас в оману», — дивився великий поет
|
| Але не до числа розчарованих «чесною відмовою» я поставлю вас
|
| Ми проведемо хвилини й години в найзапліднішому запалі
|
| Люблячий оманливий кохання: ми будемо заклинати обійми
|
| Ой, люби мене скільки хочеш:
|
| Я буду виблискувати віршами в твоїх очах
|
| Ой, ти заходиш до мене:
|
| Те, що ти знайдеш, те, чим ти є для мене в кожну мить
|
| Не проси в мене кохання, яке я не вважаю для мене воєнним часом
|
| Якщо мені потрібна любов, це не означає, що я люблю ідею про тебе
|
| Вибач, любий, я не маю на нас жодних планів
|
| Мені все добре, як я є. |
| Якщо це помилка, одного дня я заплачу за неї
|
| Ой, люби мене скільки хочеш:
|
| Я буду виблискувати віршами в твоїх очах
|
| Ой, ти заходиш до мене:
|
| Те, що ти знайдеш, те, що ти є...
|
| Або ким ти вже не є |