Переклад тексту пісні Lei - Mannarino

Lei (оригінал)

Si disse di non parlare
Per non dire bugie
Pensò di non pensare
Per provare a sentire
E buttò i suoi lividi dentro al tramonto
E si illuminò il mondo
E il mondo capì che era così incomprensibile
Fra la vita e la morte
Girò cosi forte che lei andò su di giri
Finché il tempo non si fermò in mezzo ai suoi respiri
Come un cane randagio
Come un gatto solitario
Come un bambino perduto
Il tempo rimase muto
E mentre la città crollava
Come un manovale a giornata finita
Lei si chiese: «Quanto cemento ci vuole a tenere incollata una vita?»
E la vita scappò, come una moglie tradita
Come un’amante innamorata
Come una figlia impaurita
E la vita arrivò, come un vagito nel cielo
E allora lei si chiese se fosse davvero tutto vero
Ma era tutto così reale, così presente, così vivido
Eppure sappiamo tutti che stiamo parlando solo di un brivido
Ma quando tutti i peli di tutte le scimmie del pianeta
Si alzarono insieme
Una lama mi divise in due
Da una parte la musica, dall’altra il potere
E con la pistola in mano e la polvere da sparo in testa
Mandai l’esercito a dare fuoco alla foresta
Ma quando ogni cosa ormai sembrava perduta
E il telegiornale urlava che stavolta sarebbe davvero finita male
Lei chiuse gli occhi, infilò le unghie nella schiena
E scese il temporale e goccia dopo goccia crebbe un fiore
Che non ha un nome, che non ha un colore
Che non ha visto mai nessuno
Ma tutti noi, tutti noi, prima o poi ne sentimmo il profumo
Lei lasciò solo una scritta sul muro
«Pagheranno caro, pagheranno tutto»
Voi picchiate duro
Aprite una breccia e vedrete il futuro

Lei (переклад)

Він сказав собі не говорити
Щоб не брехати
Він думав не думати
Щоб спробувати відчути
І кинув свої синці в захід сонця
І світ засвітився
І світ зрозумів, що це так незрозуміло
Між життям і смертю
Він так сильно закрутився, що вона піднялася
Поки час не зупинився серед його подихів
Як бродячий пес
Як самотня кішка
Як втрачена дитина
Час мовчав
І як місто розвалилося
Як робітник в кінці дня
Вона запитала: «Скільки бетону потрібно, щоб прожити разом?»
І життя втекло, як зраджена дружина
Як закоханий коханий
Як перелякана дочка
І життя прийшло, як крик у небі
А потім вона подумала, чи справді все це правда
Але все це було таким справжнім, таким справжнім, таким яскравим
Але всі ми знаємо, що ми говоримо лише про гострий відчуття
Але коли все волосся всіх мавп на планеті
Вони встали разом
Лезо розрізало мене надвоє
Музика з одного боку, сила з іншого
І з рушницею в руці і порохом на голові
Послав військо підпалити ліс
Але коли здавалося, що все втрачено
І новини кричали, що цього разу буде дуже погано
Заплющила очі, прибила спину
І зійшла гроза і крапля за краплею виросла квітка
Який не має імені, який не має кольору
Хто ніколи нікого не бачив
Але всі ми, всі ми рано чи пізно відчули запах
На стіні залишила лише напис
«Вони заплатять дорого, за все заплатять»
Ви сильно вдарили
Прорватися і побачити майбутнє