| У синьому небі сонечко промінчики на землю шле,
|
| А за стінами суду слідчий справу шиє,
|
| Кому та нікому, хлопчику одному,
|
| Кому та нікому, хлопцеві одному.
|
| У городі дачниця сусіду посміхається,
|
| А підсудний хлопчик сльозами вмивається,
|
| Чого та нічого, посадити хочуть його,
|
| Чого та нічого, посадити хочуть його.
|
| У театрі опера з балетом, арію співає співак,
|
| А в суді веде захист адвокатишка-юнець,
|
| Ось ті раз, а ось ті два, вусики ростуть ледь,
|
| Ось ті раз, а ось ті два, вусики ростуть ледве.
|
| А ще червоною розпустилася чорна смородина,
|
| Довго сумуватиме хлопець про Батьківщину,
|
| Ось ті сто, а ось ті двісті, про улюблену, про наречену,
|
| Ось ті сто, а ось ті двісті, навряд чи будуть вони разом.
|
| У синьому небі сонечко і промінчики на землю шле,
|
| А за стінами суду слідчий справу шиє,
|
| Кому та нікому, хлопчику одному,
|
| Кому та нікому, хлопцеві одному. |