| Тут нема кого звинувачувати, адже ми тоді не знали
|
| Що з тобою так глибоко потонемо в цих почуттях
|
| Нам було, що втрачати, але ми тоді не знали
|
| Що з тобою так глибоко потонемо в цих почуттях
|
| Тут нема кого звинувачувати, адже ми тоді не знали
|
| Що з тобою так глибоко потонемо в цих почуттях
|
| Нам було, що втрачати, але ми тоді не знали
|
| Що з тобою так глибоко потонемо в цих почуттях
|
| Ми не могли друг від друга відійти ні на крок, ні на крок.
|
| Час був проти нас і відлітав так швидко завжди
|
| Якщо ти був десь поруч, бачила, як очима шукав
|
| Якщо всім холоду, то нам завжди, як після багаття
|
| Кажуть, так буває, трапляється іноді
|
| Люди закохуються, сходять один від одного з розуму
|
| Кажуть, так буває, трапляється іноді,
|
| Але що, якщо ти не один і я не одна?
|
| Тут нема кого звинувачувати, адже ми тоді не знали
|
| Що з тобою так глибоко потонемо в цих почуттях
|
| Нам було, що втрачати, але ми тоді не знали
|
| Що з тобою так глибоко потонемо в цих почуттях
|
| Тут нема кого звинувачувати, адже ми тоді не знали
|
| Що з тобою так глибоко потонемо в цих почуттях
|
| Нам було, що втрачати, але ми тоді не знали
|
| Що з тобою так глибоко потонемо в цих почуттях
|
| Страшенно було мало нас і в морі мчимо з головою
|
| Здавалося чи завадили, приховало жорсткою хвилею
|
| Ми відразу так тонули, не приходили в себе
|
| Мені нема кого звинувачувати, ти не один, я не одна
|
| Тут нема кого звинувачувати, адже ми тоді не знали
|
| Що з тобою так глибоко потонемо в цих почуттях
|
| Нам було, що втрачати, але ми тоді не знали
|
| Що з тобою так глибоко потонемо в цих почуттях
|
| Тут нема кого звинувачувати, адже ми тоді не знали
|
| Що з тобою так глибоко потонемо в цих почуттях
|
| Нам було, що втрачати, але ми тоді не знали
|
| Що з тобою так глибоко потонемо в цих почуттях
|
| Тут нема кого звинувачувати, адже ми тоді не знали
|
| Що з тобою так глибоко потонемо в цих почуттях
|
| Нам було, що втрачати, але ми тоді не знали
|
| Що з тобою так глибоко потонемо в цих почуттях |