Переклад тексту пісні Mein Ton - Letzte Instanz

Mein Ton (оригінал)

Es fiel mir im Schlaf ein
Oder besser;
ich wachte davon auf
Leichte, ganz feine Wellen im Glas
Woraus ich vermeintlich eben noch getrunken habe
Und das nun noch halbvoll auf meinem Nachttisch steht
Eben war ich noch ein Engel
Nicht in der Heimat der Götter
Oder des einen Gottes.
Nein, ich flog
Ich streifte durch Fürmament und All
Durchs Sterngewölbe
Oder auch einfach nur durch die Stratosphäre
Auf einem gesehenen Ton
Nun weiß ich dass man Töne im Allgemeinen nicht sehen kann
Aber ich schwöre, da war einer
Ich saß oben auf und ritt mit ihm durch die Nacht
Trieb ihn an, den sichtbaren Ton
Unter uns die Millionenlichter meiner Stadt
Ängstliche, fast panische Schreie, vereinzelt natürlich
Erregtes Gestöhn, hier und da
Und um diese Zeit nicht selten
Ummantelt vom gleichmäßigen Motorenbrummen
Die Stadt hat viele Geräusche
Mein Ton jedoch, war der einzige der mich trug
Über all diese Großstadtkakophonie hinweg
Blinzelnd fällt mir ein, dass da noch mehr gewesen sein muss
Ich kann es hören
Der Nachtwind scheint von irgendwo her meine Gardinen mit dieser Musik zu wölben
Die Augen schnell wieder geschlossen
Als Reaktion auf die geisterhafte Bewegung der Gardinen
Sehe ich den Ton wieder
Er bäumt sich
Lässt mich aufsitzen
Und weiter geht’s
Welche Farbe er hat?
Woher soll ich das wissen?
Kannst du Farben beschreiben die durch deinen Kopf streichen?
Von Moment zu Moment ihre Illusion wechseln?
Ich kann es nicht
Und erst recht nicht im Halbschlaf
Allerdings kann ich schon erzählen, wie er aussieht
Denn jetzt, während ich schlafe
Sehe ich ihn ganz deutlich
Ohne erklärbare Farbe zwar
Doch sehe ich die Biegungen und Wendungen
Welche ich ihn nun wieder auf ihm durch die Nacht reitend vollführen lasse
Hier ein Haken, hasengleich
Und hier ein Sprung, wie ihn ein Streitross nicht höher und weiter setzen könnte
Über nichts
Fast scheint es, als tanzten wir zu einem Rhythmus
Der weder ihm, noch mir entspringt
In all ihrer Unregelmäßigkeit scheint die Stadt unter uns zu pulsieren
Schneller, immer schneller reite ich durch die Nacht
Und binde andere Töne
Die bis eben noch irrend durch selbige gezogen waren
An mein Gefährt
Ach, wie herrlich weich, wie breit, wie groß
Wird der Thron auf dem ich nun sitze
Töne lassen sich ganz leicht finden
Wenn man sie nur willkommen heißt
Wunderbare, im Einzelnen glanzlos
Doch im Bund, überaus klingend und stark
Mal traurig, mal froh, mal beruhigend
Dem Kinde zum Schlaf gegeben
Und manchmal aufbrausend wie ein Sturm
Der ungestüm die Blätter vom Baume zum roten Teppich
Für den divenhaften Winter zusammenkehrt
Oh je, wohin führt mich der Weg
Den ich durch die Nacht begonnen?
Fahren mir die Zügel aus der Hand?
Ich sehe kein Land, ich sehe Meer
Ein Meer von Tönen
Selbstständig reihen sie sich ein
In unsere Parade über der Stadt
Ich sitze obenauf
Ein Tropfen rinnt an der Innenseite des Glases herab
Woraus ich gerade eben trinken wollte
Und das nun leer auf meinem Nachttisch steht
Ich bin wach, in mein Bett zurückgekehrt
Zumindest finde ich mich darin wieder
Zugedeckt und wohl überdacht
Höre ich die Sinnphonie
Auf der ich eben noch durch die Nacht geritten bin
Wer zum Teufel noch mal hört um diese Zeit noch Musik
Die ich doch eben erst komponiert habe?

Mein Ton (переклад)

Мені це спало на думку уві сні
Або краще;
я прокинувся від цього
Легкі, дуже тонкі хвилі в склі
З якого я нібито щойно пив
І це ще наполовину заповнене на моїй тумбочці
Я був просто ангелом
Не в домі богів
Або єдиний бог.
Ні, я літав
Я блукав небом і простором
Через Зоряне сховище
Або просто через стратосферу
На побачений звук
Тепер я знаю, що ти взагалі не бачиш звуків
Але я присягаюся, що був один
Я сів зверху й катався з ним всю ніч
Погнав його, видимий звук
Під нами мільйон вогнів мого міста
Тривожні, майже панічні крики, звісно поодинокі
Схвильовані стогони, то тут, то там
І не рідко в цей час
Охоплений рівномірним дзижком двигуна
У місті багато звуків
Проте мій тон був єдиним, який мене підніс
Над усією цією великою міською какофонією
Блимаючи, я розумію, що їх було більше
я це чую
Нічний вітер ніби звідкись згинає мої завіси під цю музику
Очі знову швидко заплющилися
У відповідь на примарний рух штор
Я знову бачу звук
Він піднімається
змусити мене сісти
І ми йдемо
Якого він кольору?
Як я маю знати?
Чи можете ви описати кольори, які протікають у вашій голові?
Змінюють свою ілюзію від миті до моменту?
Я не можу
І точно не під час напівсонного сну
Проте я вже можу сказати, як він виглядає
Поки що я сплю
Я бачу його дуже чітко
Хоча без зрозумілого кольору
Але я бачу повороти
Що я дозволив йому виконати знову, катаючись на ньому всю ніч
Ось такий улов, як зайчик
А тут стрибок, який бойовий кінь не міг зробити вище й далі
Ні про що
Здається, ніби ми танцювали в ритмі
Що не йде ні від нього, ні від мене
У всій своїй нерівномірності місто під нами ніби пульсує
Швидше, швидше і швидше я їду всю ніч
І зв'язати інші тони
Який щойно блукав через те саме
До мого автомобіля
Ой, який дивовижно м’який, який широкий, який великий
Буде трон, на якому я зараз сиджу
Звуки легко знайти
Якщо ви просто вітаєте їх
Чудовий, невиразний у деталях
Але в лізі надзвичайно звучний і сильний
Іноді сумно, іноді радісно, ​​іноді заспокоює
дають дитині спати
А іноді лютує, як буря
Поривчасте листя з дерева на червону доріжку
Збирайтеся разом на зиму, як примадонна
Боже, куди мене веде шлях
Я почав всю ніч?
Ви втрачаєте кермо?
Я не бачу землі, я бачу море
Море тонів
Вони шикуються самостійно
У нашому параді над містом
Сиджу зверху
Всередину склянки стікає крапля
З якого я збирався пити
І це зараз порожнє на моїй тумбочці
Я прокинувся, повернувся до свого ліжка
Принаймні я бачу себе в ньому
Накритий і добре накритий
Я чую Sinnphonie
На якому я щойно катався всю ніч
Хто в біса ще слухає музику в цю годину
Яку я щойно створив?