Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Agonie, виконавця - Letzte Instanz. Пісня з альбому Ins Licht, у жанрі Иностранный рок
Дата випуску: 31.12.2014
Лейбл звукозапису: Drakkar Entertainment
Мова пісні: Німецька
Agonie(оригінал) |
Lief einsam leise meinen Weg entlang |
Erwartete den Sonnenuntergang |
Doch als die Nacht erwachte kam die Angst |
Dass ich den Sonnenaufgang nicht mehr sehen kann |
Lider offen doch kein Licht |
Erreicht die innerste der Seelen |
Und ein Nebel trübt die Sicht |
Hinaus oder hinein ins leben |
Zeit gerinnt taucht langsam zäh |
In den Lebensnebel ein |
Der Ende und Beginn umweht |
Der ewig endlos scheint |
Bilder zieh’n an mir vorbei |
Gespinste nichts berührendes |
Schau hinterher denk nichts dabei |
Alles leer nichts fühlendes |
Ich hör den Wind verstehe ihn |
Was im Flüsterton er sagt |
Als er leis vorüberfliegt |
Und meine Angst verjagt |
Nun lieg ich einsam auf der Wartebank |
Erwart den letzten Zug nach Nimmerland |
Hab keine Angst mehr dafür ist’s zu spät |
Kann schon den Lufthauch spüren der dem Zug voran weht |
Leichtes Lachen ohne Klang |
Ruhe fast Geborgenheit |
Bin in einem Glück gefangen |
Aus dem niemand mich befreit… |
(переклад) |
Тихо самотня йшла моєю дорогою |
Очікував захід сонця |
Але коли прокинулася ніч, прийшов страх |
Що я більше не бачу сходу сонця |
Повіки відкриті, але без світла |
Досягає найглибших душ |
І туман закриває огляд |
Вихід або в життя |
Час застигає повільно і чіпко |
У туман життя |
Кінець і початок віє навколо |
Це здається нескінченним |
Картинки проходять повз мене |
Не крутіть нічого, що торкається |
Дивіться потім нічого про це |
Все пусте, нічого розумне |
Я чую, як вітер його розуміє |
Те, що він говорить пошепки |
Як він ніжно пролітає |
І мій страх прогнав |
Тепер я самотньо лежу на лавці очікування |
Чекаю на останній потяг до Неверленду |
Не бійтеся, що для цього вже пізно |
Вже відчувається вітерець, що дме перед потягом |
Легкий сміх без звуку |
Тихо майже охорона |
Я в пастці щастя |
Від чого мене ніхто не звільняє... |