Переклад тексту пісні Пегий пёс - Кристина Орбакайте

Пегий пёс (оригінал)

Когда вернется пегий пес,
В зубах неся кусочек платья,
Я в даль смотрю, почти без слез, —
Его уже устала ждать я.
Окликнув пса в последний раз,
Я двери в дом закрою плотно
И разбросаю на палас,
Вдруг опустевшие, полотна.
Припев:
Надо мною пеленою
Между солнцем и луною
Возникает призрачный мираж.
Он влюбленный, он так, сладок,
Словно жалости припадок,
Словно угасающий пейзаж.
Я нанесу на полотно
Дождем залитые предметы,
В стакане красное вино
И вымокшие сигареты.
Веселья мало, но опять
Рисую робкие побеги
И, звать устав, зову опять:
Ну, где ты, где ты пес мой пегий!
Припев:
Надо мною пеленою
Между солнцем и луною
Возникает призрачный мираж.
Он влюбленный, он так, сладок,
Словно жалости припадок,
Словно угасающий пейзаж.
Когда вернется пегий пес
В зубах с любовью и разлукой,
С глазами, мокрыми от, слез,
И ощенившеюся сукой.
И я наверно разревусь,
И обниму его до боли,
Дождем по полю разольюсь,
Не доиграв печальной роли.
Припев:
Надо мною пеленою
Между солнцем и луною
Возникает призрачный мираж.
Он влюбленный, он так, сладок,
Словно жалости припадок,
Словно угасающий пейзаж.
Надо мною пеленою
Между солнцем и луною
Возникает призрачный мираж.
Он влюбленный, он так, сладок,
Словно жалости припадок,
Словно угасающий пейзаж.
Когда вернется пегий пес…
Когда вернется пегий пес…

(переклад)

Коли повернеться піжий пес,
У зубах несучи шматочок сукні,
Я даль дивлюся, майже без сліз, —
На нього вже втомилася чекати я.
Окликнувши пса в останній раз,
Я двері в будинок зачиню щільно
І розкидаю на палас,
Раптом спорожнілі полотна.
Приспів:
Наді мною пеленою
Між сонцем і місяцем
Виникає примарний міраж.
Він закоханий, він так, солодкий,
Немов жалю припадок,
Наче згасаючий краєвид.
Я нанесу на полотно
Дощем залиті предмети,
У склянці червоне вино
І вимоклі сигарети.
Веселощів мало, але знову
Малюю боязкі пагони
І, звати статут, кличу знову:
Ну, де ти, де ти, пес мій пегий!
Приспів:
Наді мною пеленою
Між сонцем і місяцем
Виникає примарний міраж.
Він закоханий, він так, солодкий,
Немов жалю припадок,
Наче згасаючий краєвид.
Коли повернеться пігий пес
У зубах із любовю та розлукою,
З очима, мокрими від, сліз,
І, що здобула суку.
І я напевно розплачуся,
І обійму його до болю,
Дощем по полі розіллюся,
Не догравши сумної ролі.
Приспів:
Наді мною пеленою
Між сонцем і місяцем
Виникає примарний міраж.
Він закоханий, він так, солодкий,
Немов жалю припадок,
Наче згасаючий краєвид.
Наді мною пеленою
Між сонцем і місяцем
Виникає примарний міраж.
Він закоханий, він так, солодкий,
Немов жалю припадок,
Наче згасаючий краєвид.
Коли повернеться піжий пес.
Коли повернеться піжий пес.