| Завершено завантаження, містер Ноу Мо на диску.
|
| Зараз усі перетворилися на блогерів, еб*чих вписок.
|
| А я по колишньому тримаю в клітку зошит і ручку.
|
| Небо мені щось диктувало, я склав усі рядки.
|
| Я перестав усім довіряти, тупо скидав усіх у міксер.
|
| Гроші, шалави, нарк * та крутяться пізже листя.
|
| Я ним дзвонив, але там мовчать, після движуха, плани.
|
| Мені говорили старше далі, мабуть так і треба.
|
| Кидає сніг із-під коліс, вулицею люди рухаються.
|
| Ми тут живемо по сотні років, але нічого не змінюється.
|
| Мої батьки за тисячі кілометрів снігу.
|
| А моє серце десь з ними живе серед завірюхи.
|
| Я завжди вважав, що цифри-аксіоми, створені для інших студентів.
|
| А мені висіти на постерах.
|
| Директори-начальники, сумні понеділки.
|
| А тих, хто відкидає світ, вас зватимуть нероби.
|
| Тут тільки віра в самого себе, на небо, в Бога.
|
| Мамо, ти дивишся мені в очі, чим там допоможе лікар?
|
| Я бачу під моїм вікном мимо проходить Стеффан.
|
| Я як у 2008 знову знайомлюся з репом.
|
| Я тут був відсутній півроку, ні про що не шкодую.
|
| Але якщо б затримався там було би важче.
|
| Я бачив записи людей, мовляв, послухай і розкрийся.
|
| А я хотів вам доносити, що треба жити і битись.
|
| Але я стану тут собою, сумним Ноу Мо на плеєрі.
|
| І щоб потрапити на мій концерт поки не потрібні флаєри.
|
| Я буваю поза себе, поза тобою, у негоду.
|
| Сьогодні пишешся, здаєш, завтра дістанеш гумку.
|
| Тут усі хочуть тебе зловити за руку, тикнути текстом.
|
| Але в крижаних судинах серця вам не вистачить місця.
|
| Поки дійду додому відмовлюся дунути.
|
| Повз балкони і кути про сенс життя думати.
|
| Тут чиїсь написи на стінах, як душевний тремор.
|
| Ласкаво просимо в наш світ, де птахи срут на мармур.
|
| Тут не додати нам проблем — ти спробуй відібрати їх.
|
| Якщо ти жив у моїй країні завжди є що відзначити.
|
| На вулиці так холодно, в білих еірах правильно.
|
| Ти, де зараз перебуваєш — Енгельса, Соні Крива?
|
| Це якийсь там сезон, одна із серій кинутих.
|
| Містер Ноу Мо пише альбом, не відпускаючи минуле.
|
| У моїх віконцях сторітлінг, краще вам не бачити.
|
| Падає світло, малюк не спит, він дивиться старий видик.
|
| Там на запису, то що зараз — є минуле.
|
| Я на записи здаюся собі добрим.
|
| Він на записі мені розриває душу.
|
| Мені все одно хто це буде слухати. (х2) |