| Виставлено світло. |
| Дим машина запущена
|
| Ми граємо ролі щасливих попутників
|
| Сценарист сюжетної лінії хвацько закручував
|
| Режисер стежить — не буде помилок допущено
|
| Фільма крутіша за кіностудію не знімала
|
| Отримаємо ми гонорари. |
| Все красиво озвучимо
|
| Декорації від кращих художників були отримані
|
| Статуетки, глобуси, гілки — наші. |
| Знімемо якнайкраще
|
| Ікла мені в шию встромиш ніби Носферату
|
| Поки що по тонких рейках ми рухаємося з оператором, так
|
| Продюсер щасливий, над нами літають крани
|
| І на монтажній станції наші змінюють плани
|
| Комбінована зйомка, зелений екран
|
| Павільйони, що побачили тисячі гребаних драм
|
| Маса локацій, знімаємо близько року
|
| Тут зуб за зуб видирають, око за око
|
| Стоп! |
| Знято! |
| Ще б знімав рік я б,
|
| Але композитор музло підбирає на підкадри
|
| Скоро чорновий монтаж, фіналка і знову
|
| Почнемо битися за рекорди з касових зборів
|
| Шкода в нашому житті навіть близько немає знімальної групи
|
| І наш тандем йде на дно, лайнер потопаючий ніби
|
| Пристрасті нема. |
| Подруго, ти не згораєш від полум'я
|
| То якого чорта, сука, брешеш і граєш на камеру?! |
| У моїй голові тут особи дві
|
| І все заплутано, все заплутано
|
| Я не знаю відповідь
|
| Ми наодинці, нехай камер тут немає
|
| Я не буду. |
| Чуєш? |
| Ні не буду
|
| Відповідати не стану тобі
|
| У житті немає спецефектів і немає саундтреку
|
| І ми рухаємося ледве помітно метр за метром
|
| В пекло на колесах, але ведеш себе ніби все чудово
|
| Реагуєш на всі ти не грубо і безтурботно
|
| Нас підгортає болото, я змучений і голодний
|
| І завела мене в глухий кут закручена дорога
|
| Може тобі набридло, набридло це, адже
|
| Наш будинок уже як перевалочний пункт без нічлігу
|
| Ти мене вже забула що, не зрозумів я?
|
| Адже ми пройшли інститут шлюбу і школу злослів'я
|
| Що там по фобіях? |
| Фактор страху ж був —
|
| Що втратимо, але зараз і залишитися в живих ми не бажаємо
|
| Хоч і знову вдвох ми вже
|
| Я хочу знати, сука, що ховаєш у своєму багажі
|
| Ти прикладаєш роль матері моїм дітям,
|
| Але живеш у своєму світі, де апатія — чеснота
|
| Лицемірство - це вишка. |
| Обман - це шикарно
|
| Я не можу дихати, адже затиснула ти мені зябра
|
| Камери вимкнені їх тут і не було навіть,
|
| Але будь-якого слова від душимо мені ти вже не скажеш |
| Лікарю, ви мене чуєте? |
| Випишіть їй прозак
|
| Вона коктейль розладу особистості та неврозів
|
| Так, було дико нам кльово. |
| Так, було дико нам весело,
|
| Але це не Будинок, мати його 2, не Канікули в Мексиці
|
| Ні, ми не за склом, ми не комахи
|
| І наше життя не сітком і псевдовеселі
|
| І я нині без ідеї нав'язливої про тебе
|
| Адже ти змінюєш свій вигляд частіше ніж лицедії
|
| У моїй голові тут особи дві
|
| І все заплутано, все заплутано
|
| Я не знаю відповідь
|
| Ми наодинці, нехай камер тут немає
|
| Я не буду. |
| Чуєш? |
| Ні не буду
|
| Відповідати не стану тобі
|
| Усі злабі ланки знайдені
|
| Просте кіно про кохання
|
| І мені, напевно, не стати іншим
|
| І не станеш ти знову інший
|
| Рухи нагору замінюються статикою
|
| Такий людський геном
|
| Ми обов'язково будемо щасливі,
|
| Але це буде інше кіно
|
| У моїй голові тут особи дві
|
| І все заплутано, все заплутано
|
| Я не знаю відповідь
|
| Ми наодинці, нехай камер тут немає
|
| Я не буду. |
| Чуєш? |
| Ні не буду
|
| Відповідати не стану тобі |