Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні До первого шторма, виконавця - Johnyboy. Пісня з альбому Моя книга грехов, у жанрі Русский рэп
Дата випуску: 09.04.2014
Вікові обмеження: 18+
Лейбл звукозапису: Johnyboy
Мова пісні: Російська мова
До первого шторма(оригінал) |
Я и не думал, что сможем с общей орбиты сойти |
Мы стали дружнее героев фильма «1+1» |
Братьями даже мы все почти что тут были |
Про нас бы сняли «Форсаж 7», «Мальчишник 4» |
Но и я не стою мудей своих достойных друзей |
Джонни, долой нападение, лучше им пойла подлей |
Помню жал руку им, травил новыми шутками, |
Но ответили жутко мне, ну, а значит довольно соплей |
Год змеи ушёл, теперь закрой ебальник, ящер |
Иль достучишься до небес ты и сыграешь в ящик |
Во мне горит живая злость, говоришь что готов? |
Но ты лишь пешка у того, кто боится судов |
Тебе знакомые понятия — взятка и шантаж |
Готовься, хоббит желтозубый, будешь взят на абордаж |
И будто в схватке рукопашной выбью из тебя дерьмо, |
Но не поможет всё равно и снова зад ты свой продашь |
От них останется лишь эхо и шорох |
Ведь они рядом лишь до первого шторма |
Для меня каждый уже словно покойник |
И не пущу уже я снова вас в свой мир |
От них останется лишь эхо и шорох |
Ведь они рядом лишь до первого шторма |
Для меня каждый уже словно покойник |
И не пущу уже я снова вас в свой мир |
Мне комфортно когда одинок я |
Так несчастлив, но явно не проклят |
Как у Лочи, мы были два волчонка |
И жизни без дружбы представить не мог я |
Дружба — это перманентное свойство, |
Но мне твердишь что ты девкой другой стал |
Забыл я о тусах, дебил я и лузер, |
Но забыл, парень, что это мой зал |
Все эти строчки — лишь лютая правда |
Ведь я тащил тебя всюду как брата |
Ты плюнул на факты, пустил тебя в дом |
Ну пиздуй ты отсюда обратно |
Помогать мне наверно не стоило |
Твоё место — сын фермы и стойло |
Твой Future: горячая ванна, холодная бритва, таблетки и пойло |
Ты отчаянно, не так ли, считаешь |
Что всё тут решают лишь бабки? |
Но как зажатая шавка, избежавшая давки |
Ты ссышь хозяину в тапки |
Вчера друг, сегодня мне очевидно |
Ты стрелочник-пидор и мелочный гнида |
Мне твердил за меня ты горой, |
Но обратное всем там чирикал |
Был ты никем, дым в манекен, фрик на уикенд |
И пока всем ты лизал зад |
Был на говне, был и момент плыл ты наверх, |
Но туда не залезал сам |
Так уйдёшь парень слабым и нищим |
Ослеплённый лишь стаффом и пищей |
Я верю что ты изменишься, братка, но пока ты ебаное днище |
От них останется лишь эхо и шорох |
Ведь они рядом лишь до первого шторма |
Для меня каждый уже словно покойник |
И не пущу уже я снова вас в свой мир |
От них останется лишь эхо и шорох |
Ведь они рядом лишь до первого шторма |
Для меня каждый уже словно покойник |
И не пущу уже я снова вас в свой мир |
(переклад) |
Я і не думав, що зможемо зі загальної орбіти зійти |
Ми стали дружнішими за героїв фільму «1+1» |
Братами навіть ми всі майже тут були |
Про нас би зняли «Форсаж 7», «Похмілля 4» |
Але і я не стою мудей своїх гідних друзів |
Джонні, геть напад, краще за них пійла підлий |
Пам'ятаю тиснув руку їм, цькував новими жартами, |
Але відповіли моторошно мені, ну, а значить досить соплів |
Рік змії пішов, тепер закрий ебальник, ящір |
Або достукаєшся до небес ти і зіграєш у скриньку |
У мене горить жива злість, говориш, що готовий? |
Але ти лиш пішак у того, хто боїться судів |
Тобі знайомі поняття — хабар і шантаж |
Готуйся, хоббит жовтозубий, будеш узятий на обордаж |
І ніби в сутичці рукопашним виб'ю з тебе лайно, |
Але не допоможе все одно і знов зад ти свій продаси |
Від них залишиться лише луна і шурхіт |
Адже вони поряд лише до першого шторму |
Для мене кожен уже ніби небіжчик |
І не пущу вже я знову вас у свій світ |
Від них залишиться лише луна і шурхіт |
Адже вони поряд лише до першого шторму |
Для мене кожен уже ніби небіжчик |
І не пущу вже я знову вас у свій світ |
Мені комфортно коли самотній я |
Так нещасливий, але явно не проклятий |
Як у Лочі, ми були два вовченя |
І життя без дружби уявити не міг я |
Дружба — це перманентна властивість, |
Але мені твердиш що ти дівкою інший став |
Забув я про туси, дебив я і лузер, |
Але забув, хлопче, що це моя зала |
Всі ці рядки — лише люта правда |
Адже я тягнув тебе всюди як брата |
Ти плюнув на факти, пустив тебе в будинок |
Ну підуй ти звідси назад |
Допомагати мені напевно не варто. |
Твоє місце - син ферми і стійко |
Твій Future: гаряча ванна, холодна бритва, пігулки та пійло |
Ти відчайдушно, не так, чи вважаєш |
Що все тут вирішують лише бабки? |
Але як затиснута шавка, що уникла тисняви |
Ти ссыш господареві в тапки |
Вчора друже, сьогодні мені очевидно |
Ти стрілочник-підор і дріб'язковий гніда |
Мені твердив за мене ти горою, |
Але зворотне всім там чірикал |
Був ти ніким, дим у манекен, фрик на уікенд |
І поки всім ти лизав зад |
Був на гавні, був і момент плив ти наверх, |
Але туди не залазив сам |
Так підеш хлопець слабким і жебраком |
Осліплений лише стаффом та їжею |
Я вірю що ти змінишся, братку, але поки ти ебане днище |
Від них залишиться лише луна і шурхіт |
Адже вони поряд лише до першого шторму |
Для мене кожен уже ніби небіжчик |
І не пущу вже я знову вас у свій світ |
Від них залишиться лише луна і шурхіт |
Адже вони поряд лише до першого шторму |
Для мене кожен уже ніби небіжчик |
І не пущу вже я знову вас у свій світ |