| Я вирізав ці дні на дверях своєї спальні
|
| Зубів майже немає
|
| Приймаю побиття, від шліфування, коли я сплю
|
| Я розбив дошки на своєму підвіконні
|
| Цвяхи намагалися утримати мене тут, я вмираю
|
| Але ніщо не завадить мені спробувати
|
| Щоб виповзти мій вихід із цієї могили
|
| До того, як я розпадуся
|
| Я зроблю чисту перерву
|
| І спали це, я спалю це місто за собою
|
| І бігати, поки я не можу дихати
|
| я вириваюся
|
| Я поховаю всі свої помилки
|
| І буду відновлювати, доки моя спина не зламається
|
| Вважайте їх переконаними, що я божевільний
|
| Очі широкі й божевільні
|
| Я відчуваю це стається, о у них це може бути
|
| Надішліть стопку цегли через сусідський будинок
|
| Спостерігайте за ними, коли вони виливаються у двір
|
| Вони не знають, як їм пощастило
|
| Вони відкинули грифів убік
|
| Клянуся, вони живі, просто подивіться їм у очі
|
| Спаліть це, я спалю це місто за собою
|
| І бігати, поки я не можу дихати
|
| я вириваюся
|
| Я поховаю всі свої помилки
|
| І буду відновлювати, доки моя спина не зламається
|
| На моєму надгробку, щоб усі бачили напис
|
| «Я вивіз це місто,
|
| Принаймні коліна»
|
| На вашому надгробку
|
| Покритий листям буде читати
|
| «не більше ніж
|
| Спочивай, спочивай з миром»
|
| Спаліть це, я спалю це місто за собою
|
| І бігати, поки я не можу дихати
|
| я вириваюся
|
| Я поховав усі свої помилки
|
| І ми згинаємось, поки моя спина не зламається |