Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Eltern, виконавця - Hannes Wader. Дата випуску: 31.05.2006
Мова пісні: Німецька
Eltern(оригінал) |
| Die Sonne geht unter und legt noch einmal |
| Ein leichtes Rouge auf das sterbende Tal |
| Überschminkt alle Narben, der flüchtige Schein |
| Vergangener Armut stellt sich wieder ein |
| Ich weiß noch, der Himmel war meistens bedeckt |
| Und die Wälder getränkt von langem, schwerem Regen |
| Und unter uralten Eichen versteckt |
| Herrschten auf stolzen Höfen einsam, abgelegen |
| Bauerngeschlechter, hochfahrend, hart |
| Auch ich habe noch manche Eigenart |
| Beibehalten aus jener Zeit und sei es nur meine Langsamkeit |
| Auch ich stamme aus einem alten Geschlecht |
| Von Leibeigenen, noch mein Vater war Knecht |
| Ein Rebell ohne Bildung und ohne Glück |
| Das gönnte ihm kaum mehr als täglich ein Stück |
| Faden Brot ist gewürzt nur mit seinem Schweiß |
| All seine verbissene Mühe, sie blieb vergebens |
| Doch gaben ihm als Belohnung und Preis |
| Am Ende seines kurzen schweren Lebens |
| Zwei hässliche Engel am Grab das Geleit |
| Die Schwestern Ohnmacht und Bitterkeit |
| Geerbt habe ich nur seine lange Wut, vielleicht auch ein wenig von seinem Mut |
| Es heißt, Arbeit schändet nicht; |
| sie tut es doch |
| So stand meine Mutter, ich sehe sie noch |
| In der Hochsommerhitze gebückt auf dem Feld |
| Von Sorgen und schwerer Arbeit entstellt |
| Ich hätte sie später gar reich beschenkt |
| So wie ein Pirat, der von See zurückgekommen |
| Seine Mutter mit Gold und Brillanten behängt |
| Nur hat sie von mir nie etwas angenommen |
| Sie konnte nur geben, ihr Leben lang |
| Nicht nur all die Lieder, die sie für mich sang |
| Auch die, die ich selber schrieb, denke ich mir |
| Und noch schreiben werde — verdanke ich ihr |
| (переклад) |
| Сонце заходить і знову сідає |
| Легкий рум’янець на вмираючій долині |
| Складає всі шрами, швидкоплинний вигляд |
| Знову настає минула бідність |
| Пам’ятаю, небо було переважно хмарним |
| І ліси промокли довгим, рясним дощем |
| І сховався під віковими дубами |
| Правив самотньо, усамітнився на гордих хуторах |
| Селянські родини, пихаті, тяжкі |
| У мене теж є деякі особливості |
| Зберігся з того часу, якби моя повільність |
| Я теж походжу з древньої раси |
| З кріпаків ні батько не був слугою |
| Бунтар без освіти і без удачі |
| Це давало йому трохи більше, ніж шматок на день |
| Нитковий хліб приправляється тільки його потом |
| Усі його наполегливі зусилля були марними |
| Та все ж дав йому винагороду та винагороду |
| Наприкінці його короткого, важкого життя |
| Два потворних ангела супроводжують могилу |
| У сестер безсилля і гіркота |
| Я успадкував лише його тривалий гнів, а може, і трішки його мужності |
| Кажуть, що праця не оскверняє; |
| вона робить |
| Ось так мама стояла, я її ще бачу |
| Схилився в полі в літню спеку |
| Знівечений турботою і важкою працею |
| Пізніше я б подарував їй багаті подарунки |
| Як пірат, що повернувся з моря |
| Його мати обвішана золотом і діамантами |
| Але вона ніколи нічого від мене не приймала |
| Вона могла віддати лише все своє життя |
| Не тільки всі пісні, які вона співала для мене |
| Навіть ті, які я написав сам, я думаю про себе |
| А я ще напишу — я їй винен |