Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні La smorfia, виконавця - Giorgio Gaber. Пісня з альбому Libertà obbligatoria, у жанрі Поп
Дата випуску: 09.05.2011
Лейбл звукозапису: Carosello
Мова пісні: Італійська
La smorfia(оригінал) |
Basta non guardare |
In fondo alla propria faccia |
E non frugarsi dentro agli intestini |
Ogni domanda al corpo |
Può essere una breccia |
Un inizio di inquietudini e di ossessioni |
La smorfia avanza da sola |
La smorfia non è indulgente, affiora pian piano |
E non puoi neanche controllarla |
Racconta spietatamente come siamo |
E dopo vent’anni si comincia ad avere |
La faccia tutta presa da quella smorfia |
Che avanza sicura con un percorso preciso |
E diventa uno specchio di miseri errori |
Non permette a nessuno di esser bello di fuori |
Ti vien su dal di dentro e si blocca per sempre sul viso |
Basta non guardare |
In fondo alla propria faccia |
E non frugarsi dentro agli intestini |
Ogni domanda al corpo |
Può essere una breccia |
Un inizio di inquietudini e di ossessioni |
La smorfia che porta sul viso |
Un uomo a confezionarla ci impiega una vita |
E non sempre riesce a terminarla |
Da quanto questa smorfia è complicata |
E quanti giri ha dovuto fare |
Tra le viscere del suo corpo |
Quasi avesse un fatale appuntamento |
Quante orribili contorsioni |
Per raggiungere la sua faccia |
Per esprimere tutto il suo fallimento |
E l’uomo che ti trovi davanti |
In una strada deserta ti fa una certa paura |
Non tanto per la sua cattiveria |
Ma proprio per la sua bruttura |
Basta non guardare |
In fondo alla propria faccia |
E non frugarsi dentro agli intestini |
Ogni domanda al corpo |
Può essere una breccia |
Un inizio di inquietudini e di ossessioni |
(переклад) |
Тільки не дивись |
Внизу його обличчя |
І не йти через кишечник |
Будь-яке питання до тіла |
Це може бути порушенням |
Початок неспокій і одержимостей |
Гримаса просувається сама собою |
Гримаса не поблажлива, вона спливає повільно |
І ти навіть не можеш це контролювати |
Безжально розповідає, як ми |
І через двадцять років ми починаємо мати |
Обличчя все захоплене цією гримасою |
Який впевнено просувається точним шляхом |
І це стає дзеркалом жалюгідних помилок |
Це не дозволяє нікому бути красивим зовні |
Він виходить зсередини і назавжди висить на вашому обличчі |
Тільки не дивись |
Внизу його обличчя |
І не йти через кишечник |
Будь-яке питання до тіла |
Це може бути порушенням |
Початок неспокій і одержимостей |
Гримаса на його обличчі |
Людині потрібно ціле життя, щоб це зробити |
І йому не завжди вдається це закінчити |
Яка складна ця гримаса |
А скільки кіл йому довелося зробити |
Між надрами його тіла |
Ніби у нього було фатальне побачення |
Скільки жахливих викривлень |
Щоб досягти його обличчя |
Висловити всю свою неспроможність |
І чоловік, перед яким ти |
На безлюдній вулиці це трохи лякає |
Не стільки за свою підлість |
Але саме через свою потворність |
Тільки не дивись |
Внизу його обличчя |
І не йти через кишечник |
Будь-яке питання до тіла |
Це може бути порушенням |
Початок неспокій і одержимостей |