Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Canzone Della Non Appartenenza, виконавця - Giorgio Gaber. Пісня з альбому Il Favoloso, у жанрі Музыка мира
Дата випуску: 21.11.2011
Лейбл звукозапису: Piccolo Mondo
Мова пісні: Італійська
Canzone Della Non Appartenenza(оригінал) |
parlato: Quando mi? |
capitato di nascere, la maggior parte dei miei |
simili si era allontanata da Dio. E per colmare questo vuoto aveva scelto come |
nuovo culto |
l’umanit? |
con tutti i suoi ideali di libert? |
e di eguaglianza. |
Tuttavia non so se per |
coscienza o per prudenza, non riuscendo ad abbandonare completamente Dio, n? |
ad accettare |
fino in fondo l’umanit?, siamo rimasti come alla deriva del mondo in quella |
distanza |
aristocratica da tutto comunemente chiamata decadenza. |
Insomma siamo nati |
troppo tardi per |
Dio e troppo presto per gli uomini. |
La grande intesa tra me e l’universo |
? |
sempre stata un mistero |
il grande slancio verso la mia patria |
non? |
mai stato vero |
il tenero attaccamento al paese natio |
mi sembra l’enfasi pietosa di un mio vecchio zio |
tutto quello che ho, tutto ci? |
che mi resta |
? |
solo questa mia famiglia che non mi basta. |
Quando non c'? |
nessuna appartenenza |
la mia normale, la mia sola verit? |
? |
una gran dose di egoismo |
magari un po' attenuato |
da un vago amore per l’umanit?. |
La mia anima? |
vuota e non? |
abitata |
se non da me stesso |
non so bene da quando l’amore per il mondo |
mi sembra un paradosso |
ma soffrire per gente di cui non si sa l’esistenza |
mi sembra il segno un po' preoccupante di qualche carenza |
tutto quello che provo? |
una vana protesta |
? |
solo questa mia coscienza che non mi basta. |
Quando non c'? |
nessuna appartenenza |
la mia normale, la mia sola verit? |
? |
una parvenza di altruismo |
magari compiaciuto |
che noi chiamiamo solidariet?. |
Ma se guardo il mondo intero |
che? |
solidale e si commuove in coro |
i filmati di massacri osceni |
con tanti primi piani di mamme e bambini |
mi vien da dire che se questo? |
amore sarebbe molto meglio |
non essere buoni. |
Se provo a guardare il mondo civile |
cos? |
sensibile con chi sta male |
il cinismo di usare la gente |
col gusto pi? |
morboso di un corpo straziante |
mi vien da urlare che se questo? |
amore io non amo nessuno |
non sento proprio niente. |
E invece siamo nati per amare proprio tutti |
indiani, russi, americani, schiavi, papi, cani e gatti |
? |
proprio il mondo della grande fratellanza |
per nuove suffragette piene d’isteria |
o peggio ancora ?, quella sporca convenienza |
come sempre mascherata dalla grande ipocrisia |
la nostra ipocrisia. |
Quando non c'? |
nessuna appartenenza |
la mia normale, la mia sola verit? |
? |
una gran dose di egoismo |
magari un po' attenuata |
da un vago amore per l’umanit?. |
E non ci salva l’idea dell’uguaglianza |
n? |
l’altruismo o l’inutile piet? |
ma un egoismo antico e sano |
di chi non sa nemmeno |
che fa del bene a s? |
e all’umanit?. |
Un egoismo antico e sano |
di chi non sa nemmeno |
di fare il bene dell’umanit?. |
(переклад) |
говорить: Коли я? |
випадково народився, більшість з моїх |
подібні відвернулися від Бога І заповнити цю порожнечу вона вибрала як |
новий культ |
людяність |
з усіма її ідеалами свободи? |
і рівність. |
Проте не знаю чи для |
совість чи з розсудливості, не зумівши повністю відмовитися від Бога, п? |
прийняти |
до кінця людства ми залишилися так, ніби світ у цьому плавав |
відстань |
аристократичний з усіх, що зазвичай називають декадансом. |
Словом, ми народилися |
надто пізно для |
Богу рано для людей. |
Велике розуміння між мною і Всесвітом |
? |
завжди була загадкою |
великий поштовх до моєї батьківщини |
ні? |
ніколи не було правдою |
ніжна прихильність до рідної країни |
мені здається жалюгідним наголосом старого дядька |
все, що я маю, все це? |
це залишається для мене |
? |
тільки ця моя родина, якої мені замало. |
Коли немає? |
немає членства |
моя нормальна, моя єдина правда? |
? |
велика частка егоїзму |
можливо, трохи ослаблений |
від невиразної любові до людства. |
Моя душа? |
порожній і ні? |
населений |
якщо не сам |
Я не знаю, коли любов до світу |
мені це здається парадоксом |
але страждати за людей, про існування яких невідомо |
мені здається дещо тривожною ознакою якогось дефіциту |
все, що я відчуваю? |
марний протест |
? |
лише цієї моєї совісті, якої мені не вистачає. |
Коли немає? |
немає членства |
моя нормальна, моя єдина правда? |
? |
видимість альтруїзму |
можливо задоволений |
яку ми називаємо солідарністю. |
Але якщо я погляну на весь світ |
що? |
підтримують і рухаються хором |
кадри непристойних розправ |
з великою кількістю великих планів матерів і дітей |
Мені хочеться сказати, що якщо це? |
кохання було б набагато краще |
не будь добрим. |
Якщо я спробую подивитися на цивілізований світ |
cos? |
чутливий до тих, хто хворіє |
цинізм використання людей |
зі смаком більше? |
болісне тіло |
Мені хочеться кричати, що якщо це? |
люблю я нікого не люблю |
Я взагалі нічого не відчуваю. |
І замість цього ми народжені, щоб любити всіх |
Індіанці, росіяни, американці, раби, папи, собаки та коти |
? |
просто світ великого братерства |
для нових суфражиток, повних істерії |
чи ще гірше?, ця брудна зручність |
як завжди маскується великим лицемірством |
наше лицемірство. |
Коли немає? |
немає членства |
моя нормальна, моя єдина правда? |
? |
велика частка егоїзму |
можливо, трохи ослаблений |
від невиразної любові до людства. |
І ідея рівності нас не рятує |
n? |
альтруїзм чи марна жалість? |
але давній і здоровий егоїзм |
тих, хто навіть не знає |
що добре для s? |
і людству. |
Давній і здоровий егоїзм |
тих, хто навіть не знає |
робити добро людству. |