| Завжди так гарно прийти до до вас додому
|
| До цілющего дотику, до якого я звик
|
| Цей маленький шматочок комфорту в останньому світлі дня
|
| Я трохи зношений, я впав
|
| Але ти вплітаєш срібну підкладку в кожну темну хмаринку
|
| Коли ти мене цілуєш і дивишся на мене так
|
| Ти затихаєш бурю в моїй думці
|
| Щоразу, коли ми збираємося разом
|
| Так, ти піднімаєш мене високо до місячного неба
|
| Понад важку погоду
|
| Так, качайте мене до неба всю ніч
|
| Забери мене, поки біль не зникне
|
| Надішліть мене всю ніч, як падаючу зірку
|
| Так, погойни мене повільно й подивись мені в очі
|
| І відчинити райські ворота
|
| І відчуй любов, яку ти черпаєш із биття мого серця
|
| Це був довгий важкий день
|
| І іноді я відчуваю, що програю бій
|
| Тож будь любий ангелом і качай мене на небо сьогодні ввечері
|
| Ти йдеш мені в голову, як вино
|
| Вбирай мої печалі, як сонце
|
| Ти поспішаєш на мій біль, як на чудодійний засіб
|
| І коли я доведений до розпачу
|
| Це ти повертаєш мені здоров’я
|
| Ти даєш мені привід жити
|
| Коли я буду готовий відмовитися від себе
|
| Так, качайте мене до неба всю ніч
|
| Забери мене, поки біль не зникне
|
| Надішліть мене всю ніч, як падаючу зірку
|
| Так, погойни мене повільно й подивись мені в очі
|
| І відчинити райські ворота
|
| Відчуйте любов, яку ви черпаєте з
|
| Б’ється мого серця
|
| Це був довгий важкий день
|
| І іноді я відчуваю, що програю бій
|
| Тож будь любий ангелом і качай мене на небо сьогодні ввечері |