| Події залишилися за кадром
|
| Люди, перебиті бандитами, залишилися за КАДом
|
| Кожен із них був готовий відповісти за гада
|
| Ми суверенні від Пекла, а так, це вічне місто
|
| У 23 роки в моє коріння бив град
|
| Брат називай мене серп і молот
|
| Закривши очі, бачиш смерть і голод.
|
| Кисті рук на високовольтний провід
|
| Війна залишається війною
|
| Це твій патологоанатом і дієтолог
|
| Усюди барикади, ми йдемо по уламках
|
| Старий підвал, буде будинок нам
|
| Вибух! |
| Це бомба, бомба
|
| Усі переселяються в катакомби
|
| Діти сховалися в будинку моргу
|
| До них через стіни ломиться хтось
|
| "Хто там?" |
| говорити вже пізно
|
| Слово передали кулеметним гніздам
|
| Всюди, як пазли ошметки дорослих
|
| Діти забруднені в чомусь червоному
|
| Початок усім згадувати пізно
|
| Ніхто з них не поверне назад
|
| Постріл! - Ворог упав, з його кадика сильно б'є фонтан!
|
| Вбивство! |
| — Або війна перетворила серце на крижаний метал!
|
| Чиста! - Як сльоза кров ворога залила шибки!
|
| Листя! |
| — Влітали у вікно, осідаючи пачками на лицях мертвих!
|
| Приспів:
|
| Не довіряй, за стінами війна!
|
| Тут двері в рай, закриті таємно!
|
| Полетіти в небо дай нам!
|
| Тут кожен друг, як Нагайно!
|
| Не довіряй, за стінами війна!
|
| Тут двері в рай, закриті таємно!
|
| Полетіти в небо дай нам!
|
| Тут кожен друг, як Нагайно!
|
| Тут стало тихо навіть птахи не співають
|
| Пісні тупо однокласників за партами,
|
| Але все разом з контурними картами, без дій
|
| Перед учителем, розстріляним на кріслі
|
| Я так хотів би, щоб небо стало трішки чище
|
| Перестань бачити тулуби як їжу
|
| Мене голодні товариші вважають дичиною
|
| Сховався в підвалі, мене десятки очей шукають
|
| Знову не поворухнутися, я по паркету розмазаний пластилін
|
| Відчуваю, як іде життя, могилу полюбить пора стелити
|
| Ми намагалися з тобою вижити, щоб побачити прекрасне життя,
|
| Але я плюю собі в долоню дивним орнаментом червоних бризків
|
| Не можна кричати, треба лягти на дно, через годину мене огорне вічний сон
|
| Їхні ліхтарі ковзають через вікна, ці можуть мене засікти вдвох
|
| Щоб запекти вогнем, мене живцем з'їсти потім у кінці полювання
|
| Під гострим кетчупом; |
| у бункер заходить хтось
|
| Приспів:
|
| Не довіряй, за стінами війна!
|
| Тут двері в рай, закриті таємно!
|
| Полетіти в небо дай нам!
|
| Тут кожен друг, як Нагайно!
|
| Не довіряй, за стінами війна!
|
| Тут двері в рай, закриті таємно!
|
| Полетіти в небо дай нам!
|
| Тут кожен друг, як Нагайно! |