| Перебираю свої речі днями | 
| Я знайшов стару плівкову камеру, яку, як думав, викинув | 
| Але там воно було вкрите пилом | 
| Я перевірив і у плівкі всередині все ще залишилося кілька фотографій | 
| Тож я просто зняв і потім | 
| Я знайшов місце на головній вулиці, яке ще може їх розвивати | 
| Я кинув їх і начисто забув, | 
| Лише сьогодні вранці я підібрав фотографії | 
| І там перед моїми очима в яскравому кольорі | 
| Її фотографії стояли, сміливо посміхаючись, на краю скелі біля моря | 
| Десь на південному узбережжі, | 
| Вітер у її волоссі, закутаному проти холоду | 
| У наборі було багато інших фотографій, | 
| Більшість із них було знято в перші місяці після нашої зустрічі | 
| Коли ми були коханцями, як щасливі п’яні | 
| Спотикаючись один про одного з кожним кроком, кожним вдихом у наших легенях | 
| Фотографії ночів із сохо-барів | 
| Вихідні в країні, коли вона купила машину моєї сестри, | 
| Її оголена, безтурботна на готельному ліжку | 
| Посміхаючись у камеру, її краса мовби несказане слово | 
| І там перед моїми очима на глянцевому папері | 
| Тихий шепіт про те, що я втратив чи відклав надовго | 
| Надія, що я зможу знайти якийсь спокій | 
| Ой, ой, куди це поділось | 
| Я просто не знаю, де я зберіг його | 
| Там, під сходами, будь ласка | 
| Кохана, клянусь, клянусь, клянусь, ось де я залишив це | 
| Секретні дрібниці, які ви тримаєте під замком | 
| У маленькій дерев’яній коробці, про яку ви навіть не згадуєте | 
| Це не зовсім надія, ніщо так просто, як молодість | 
| Можливо, це просто спосіб зазирнути мимо правди | 
| Ми всі згасаємо | 
| Правду, яку я бачу в останньому кадрі того давно втраченого згортка фільму | 
| Зображення мене, молодого чоловіка, який тримає камеру до дзеркала | 
| І тут перед моїми очима в тому старому відображенні — жирна декларація | 
| Ми не залишимося золотом, все, що залишилося від неї, і відпочинь | 
| Це невеликий замкнений ящик із непроявленими плівками та фотографіями |