| Перебираю свої речі днями
|
| Я знайшов стару плівкову камеру, яку, як думав, викинув
|
| Але там воно було вкрите пилом
|
| Я перевірив і у плівкі всередині все ще залишилося кілька фотографій
|
| Тож я просто зняв і потім
|
| Я знайшов місце на головній вулиці, яке ще може їх розвивати
|
| Я кинув їх і начисто забув,
|
| Лише сьогодні вранці я підібрав фотографії
|
| І там перед моїми очима в яскравому кольорі
|
| Її фотографії стояли, сміливо посміхаючись, на краю скелі біля моря
|
| Десь на південному узбережжі,
|
| Вітер у її волоссі, закутаному проти холоду
|
| У наборі було багато інших фотографій,
|
| Більшість із них було знято в перші місяці після нашої зустрічі
|
| Коли ми були коханцями, як щасливі п’яні
|
| Спотикаючись один про одного з кожним кроком, кожним вдихом у наших легенях
|
| Фотографії ночів із сохо-барів
|
| Вихідні в країні, коли вона купила машину моєї сестри,
|
| Її оголена, безтурботна на готельному ліжку
|
| Посміхаючись у камеру, її краса мовби несказане слово
|
| І там перед моїми очима на глянцевому папері
|
| Тихий шепіт про те, що я втратив чи відклав надовго
|
| Надія, що я зможу знайти якийсь спокій
|
| Ой, ой, куди це поділось
|
| Я просто не знаю, де я зберіг його
|
| Там, під сходами, будь ласка
|
| Кохана, клянусь, клянусь, клянусь, ось де я залишив це
|
| Секретні дрібниці, які ви тримаєте під замком
|
| У маленькій дерев’яній коробці, про яку ви навіть не згадуєте
|
| Це не зовсім надія, ніщо так просто, як молодість
|
| Можливо, це просто спосіб зазирнути мимо правди
|
| Ми всі згасаємо
|
| Правду, яку я бачу в останньому кадрі того давно втраченого згортка фільму
|
| Зображення мене, молодого чоловіка, який тримає камеру до дзеркала
|
| І тут перед моїми очима в тому старому відображенні — жирна декларація
|
| Ми не залишимося золотом, все, що залишилося від неї, і відпочинь
|
| Це невеликий замкнений ящик із непроявленими плівками та фотографіями |