| Я підстригла кучері, поголила половину обличчя
|
| Став наполовину чоловіком, ви попросили замінити
|
| Я готовий врятувати вас, ви сказали, що варто врятувати
|
| Але половина мого апетиту втрачена, а половина – жага
|
| Стань у дзеркало, ну це я поруч із тобою
|
| Той, хто усміхається, той, хто перебуває з тобою
|
| І я не проти божевільного, вбивці, коханця
|
| Ну, він повільно переходить одне в інше
|
| А де той білий паркан
|
| Що я намалював себе в кінці квітня?
|
| Де гори нарцисів?
|
| Я знаю, що вони десь тут, біля саду
|
| Ви кажете, що ви щасливі, вам варто знати краще
|
| Я бачу, що ви зашили цей розрив у своєму светрі
|
| Те, що якийсь коханець зірвав вас, від чого ви обидва тремтіли
|
| Це кровоточило глибоко всередині вас рана, яку ви покинули
|
| А де той білий паркан
|
| Що я намалював себе в кінці квітня?
|
| Де гори нарцисів?
|
| Я знаю, що вони десь тут, біля саду
|
| Не бійся, що я врятую тебе, не кричи, ти прокинешся
|
| Поруч із вами стояв труп у пустелі
|
| Я відрізав йому крило й поголив половину обличчя
|
| Але мені здалося, що я бачив, як рухаються його очі |