Переклад тексту пісні Утренняя - F.P.G.

Утренняя (оригінал)

Когда асфальт, остывший после ночи, лижет свет
Еще не полностью успевшего продрать глаза светила,
Кто-то делает зарядку, кто-то делает *инет,
Кто-то с бадуна стучит себе о зубы батлом с пивом.
Кто-то нюхает «момент», кто-то идет сдавать бутылки,
Кто-то «психобилли» ставит, чтоб свести с ума соседей;
Я же — мило улыбаюсь, понимая, как всех бесит
Видеть мои идиотские довольные ухмылки.
По улице шатаясь, извиваюсь меж толпой;
Я давно не удивляюсь, слыша за спиной: Больной!
Ненормальный, Неформальный, Невоспитанный, Немодный
На*уй никому не нужный, и по этому свободный!
Я давно забил на то, что меня не понимают.
Да, я *уй ложил на все, из штанов не вынимая.
В том что я — такой как есть, нет смысла извиняться!
То, что не такой, как все — лишний повод улыбаться!
Я вижу тех, кого я знал — их жизнь стала иной.
Лишь я один, как идиот, веду войну с самим собой —
И в этой битве очень часто побеждаю,
Но тот же я, в начале дня, встав над собой о*уеваю:
Достатков — нет, но это наживное.
Зато есть недостатки — недостатков до*уя —
И это навсегда, но самое смешное:
То, что самый *уевый недостаток, из них — это я!
Когда асфальт, залитый днем, обнимет *люха-ночь
Вся в блестках звезд, и будет охлаждать его собой —
Кто-то будет спать бухой, а кто-то будет злой, как пес;
А кто-то похотливо будет лапать чью-то дочь…
А я — орать, здесь каждому — свое:
Кому-то гнить, кому цвести, кому-то в небеса взметнуться;
Кому-то жить — не поле перейти.
Кому-то жить — лишь повод улыбнуться.

Утренняя (переклад)

Коли асфальт, що охолонув після ночі, лиже світло
Ще не повністю встигшого продерти очі світила,
Хтось робить зарядку, хтось робить *інет,
Хтось із бадуна стукає собі про зуби батлом із пивом.
Хтось нюхає «момент», хтось іде здавати пляшки,
Хтось «психобіллі» ставить, щоб звести з розуму сусідів;
Я — мило посміхаюся, розуміючи, як усіх бісить
Бачити мої ідіотські задоволені усмішки.
По вулиці хитаючись, звиваюся між натовпом;
Я давно не дивуюся, чуючи за спиною: Хворий!
Ненормальний, Неформальний, Невихований, Немодний
На*уй нікому не потрібний, і тому вільний!
Я давно забив на те, що мене не розуміють.
Так, я *уй клав на все, зі штанів не виймаючи.
Тому що я такий як є, немає сенсу вибачатися!
Те, що не такий, як усі, зайвий привід усміхатися!
Я бачу тих, кого я знав — їхнє життя стало іншим.
Лише я один, як ідіот, веду війну з самим собою.
І в цій битві дуже часто перемагаю,
Але того ж я, на початку дня, вставши над собою про*уеваю:
Достатків - ні, але це наживне.
Зате є недоліки — недоліків до*уя —
І це назавжди, але найсмішніше:
Те, що найбільша «вуєва вада», з них — це я!
Коли асфальт, залитий вдень, обійме люха-ніч
Вся в блиску зірок, і буде охолоджувати його собою —
Хтось буде спати бухою, а хтось буде злий, як пес;
А хтось хтиво лапатиме чиюсь дочку…
А я — кричати, тут кожному — своє:
Комусь гнити, кому цвісти, комусь в небеса знятися;
Комусь жити—не поле перейти.
Комусь жити— лише привід усміхнутися.