| Ви навіть не знаєте, що я відчуваю
|
| Але я ніколи не відмовляюся від капітуляції
|
| І коли я лежала у ліжку сама
|
| Я знаю, що ти десь в іншому місці
|
| І це вбиває мене всередині й зовні застрягати
|
| На самоті, коли настає ніч
|
| Ох, як мене так мучить мовчання
|
| Все що мені потрібно це ти
|
| Тож, будь ласка, прийдіть, врятуйте мене, о
|
| Приходь і змітай мене з ніг
|
| Чи забагато просити, вабе це взагалі хвилює
|
| Бо ти мене не врятуєш, о
|
| Хіба я тільки боюся
|
| Тому що я дійшов до точки, коли починаю заперечувати
|
| Це правда чи це так ясно
|
| Як мене гальмує страх
|
| Тож, будь ласка, прийдіть, врятуйте мене, о
|
| Приходь і змітай мене з ніг
|
| Чи забагато просити, вабе це взагалі хвилює
|
| Бо ти мене не врятуєш, ні
|
| Тож скажи мені чи це як це відчути закохатися
|
| О, темрява і світло
|
| Чому вони зробили так легким відчути себе непорушним
|
| Кожен раз, коли ти бачиш його очі
|
| Ти мене не врятуєш, ні
|
| Ви не змітете мене з ніг
|
| Я знаю, що забагато просити, вабе це взагалі хвилює
|
| Будь ласка, прийди, врятуй мене, о
|
| Будь ласка, прийди, врятуй мене, о
|
| Приходь і змітай мене з ніг
|
| О, це забагато просити, коли вам навіть байдуже
|
| Бо ти мене не врятуєш, ні
|
| Будь ласка, прийди, врятуй мене, о |