Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Bar Metrò , виконавця - Don Backy. Дата випуску: 21.12.2012
Мова пісні: Італійська
Bar Metrò(оригінал) |
| Tra stanchi ferrovieri un poco buffi |
| notturne guardie, con grossi baffi |
| mandavan giùquel vino come fosse |
| un Dio con passi di velluto rosso |
| Per non pensar Domani éun altro giorno |
| e al puzzo di sudore in pieno inverno |
| che traspirava dai baveri alzati |
| dei loro pastranoni stazzonati |
| Un cameriere brutto quanto basta |
| ci prospettava riso, oppure pasta |
| sbirciava l’orologio e — si vedeva — ci odiava |
| E le puttane su sgabelli appollaiate |
| con quelle gambe certo troppo accavallate |
| offrivano agli sguardi di platea |
| la loro industria con la mercanzia |
| Mentre i magnaccia nei lapin impellicciati |
| con quei pesanti anelli grossi ed ostentati |
| bevendo rhum, contavano la grana |
| nel mentre che fumavano marjuana |
| Un fumo grosso si tagliava a fette |
| l’ora diceva quattro e zerosette |
| la filodiffusione diffondeva |
| una canzone, sì, Come pioveva |
| Seduti al tavolino si aspettava |
| il risottino, e intanto si capiva |
| di quanto fosse inutile parlare |
| di quanto fosse inutile sperare |
| Ci guardavamo muti dentro gli occhi |
| per una strada chiusa, senza sbocchi |
| pensando forse a un’isola lontana, lontana |
| Ed un barbone che sfogliava le attricette |
| forse sognando di palpar loro le tette |
| la sigaretta fatta con cartine |
| gli provocava tosse senza fine |
| Le mani vinte, sprofondate nelle tasche |
| ed un destino, dalle tinte troppo fosche |
| davanti a una schedina sfortunata |
| la nostra storia era così, finita |
| (переклад) |
| Серед втомлених залізничників трохи смішно |
| нічні охоронці, з великими вусами |
| ковтали того вина, наче воно було |
| Бог із червоними оксамитовими кроками |
| Щоб не думати, що завтра буде інший день |
| і запах поту серед зими |
| що потіло з піднятих комірів |
| їхніх зморшкуватих шинелей |
| Досить потворний офіціант |
| він пообіцяв нам рис або макарони |
| він глянув на годинник і — це було видно — він ненавидів нас |
| І повії сіли на табуретки |
| з тими ногами, звичайно, занадто схрещеними |
| пропонується поглядам глядачів |
| їх промисловості з товарами |
| У той час як альфонси в шубах з лапіну |
| з тими важкими, великими та показними каблучками |
| пили ром, рахували зерно |
| коли вони курили марихуану |
| Великий дим був розрізаний на скибочки |
| час сказав чотири нуль сім |
| лунала музика |
| пісня, так, Як йшов дощ |
| Сидячи за столом, чекали |
| різотто, а ми тим часом розібралися |
| про те, як марно було говорити |
| ніж марно було сподіватися |
| Ми мовчки дивилися одне одному в очі |
| на закритій дорозі, без торгових точок |
| можливо, думаючи про далекий-далекий острів |
| І бродяга, яка гортала зірочки |
| можливо, мріють впасти собі цицьки |
| сигарета, виготовлена зі скручувального паперу |
| це викликало його нескінченний кашель |
| Виграні руки, потоплені в кишенях |
| і доля, із надто похмурими відтінками |
| перед нещасливим квитком |
| на цьому наша історія закінчилася |