Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Сага о наёмниках, виконавця - Дом Ветров. Пісня з альбому От Земли, у жанрі Хард-рок
Дата випуску: 27.03.2008
Лейбл звукозапису: Vauvision
Мова пісні: Російська мова
Сага о наёмниках(оригінал) |
Налейте наёмникам полные чаши |
Им завтра снова в поход |
Привыкший сражаться не жнёт и не пашет |
Иных хватает забот |
Он щедро сулил, этот вождь иноземный |
Купивший наши мечи |
Он клятвы давал нерушимее кремня |
Сильнее чем солнца лучи |
Сказал он, что скоро под крики вороньи |
Взовьётся стрел хоровод |
И город нам свалится прямо в ладони |
Как спелый вызревший плод |
Мы там по трактирам оглохнем от здравниц |
Устанем от грабежей |
И смело утешим белогрудых красавиц |
Оставшихся без мужей |
Когда перед нами ворота раскрыли |
Мы ждали вынесут ключ |
Но копья взлетели из облака пыли |
Как молнии из-за туч |
Смеялись на небе весёлые боги |
Кровавой тешась игрой |
Мы все полегли не дождавшись подмоги |
Но каждый пал как герой |
Давно не держали мы трусов в отряде |
На том зеленом лугу |
Из нас ни один не просил о пощаде |
Никто не сдался врагу |
Другие утешили вдов белогрудых |
Собрали в мешки казну |
А мы за воротами сном беспробудным |
Которую спим весну |
Жестокую мудрость, подобную нашей |
Постигнут в свой смертный час |
Так налейте наёмникам полные чаши |
Пусть выпьют в память о нас |
(переклад) |
Налийте найманцям повні чаші |
Їм завтра знову у похід |
Звиклий битися не жне і не оре |
Інших вистачає турбот |
Він щедро обіцяв, цей вождь іноземний |
Купив наші мечі |
Він клятви давав непорушніший за кремінь |
Сильніше за сонце промені |
Сказав він, що незабаром під крики вороні |
Здійметься стріл хоровод |
І місто нам звалиться прямо в долоні |
Як стиглий визрілий плід |
Ми там по шинках оглухнемо від здравниць |
Втомимося від грабежів |
І сміливо втішимо білогрудих красунь |
Тих, хто залишився без чоловіків |
Коли перед нами ворота відчинили |
Ми чекали винесуть ключ |
Але списи злетіли з хмари пилюки |
Як блискавки через хмари |
Сміялися на небі веселі боги |
Кривавий тішась грою |
Ми всі полегли не дочекавшись допомоги |
Але кожен упав як герой |
Давно не тримали ми трусів у загоні |
На тому зеленому лузі |
З нас жоден не просив про помилування |
Ніхто не здався ворогові |
Інші потішили вдів білогрудих |
Зібрали в мішки скарбницю |
А ми за брамою сном безпробудним |
Яку спимо весну |
Жорстоку мудрість, подібну до нашої |
Осягнути у свій смертний час |
Так налийте найманцям повні чаші |
Нехай вип'ють на згадку про нас |