| Закопали штыки мы у Белой реки, где разбились до дна о начало.
| Закопали багнети ми у Білої річки, де розбилися до дна про початок.
|
| Что ж поеду туда, где живая вода там с мечтой покурю у причала.
| Що поїду туди, де жива вода там з мрією покурю біля причалу.
|
| Что ж поеду туда, где живая вода там с мечтой помолчу у причала.
| Що поїду туди, де жива вода там з мрією помовчу біля причалу.
|
| Я до дома дойду, и достану беду, чемоданы разбив у порога.
| Я додому дійду, і дістану біду, валізи розбивши біля порога.
|
| Разорву провода, сплюну все города и забуду обратно дорогу.
| Розірву дроти, сплюну всі міста і забуду назад дорогу.
|
| Разорву провода, сплюну все города и забуду обратно дорогу.
| Розірву дроти, сплюну всі міста і забуду назад дорогу.
|
| На ступени присев, недород, недосев, вижу в небе у старого дома.
| На ступені присівши, недорід, недосів, бачу в небі у старого будинку.
|
| А напротив в окне, или кажется мне, нежный взгляд ваш до боли знакомый.
| А навпаки в вікні, або здається мені, ніжний погляд ваш до болю знайомий.
|
| А напротив в окне, или кажется мне, светлый взгляд ваш до боли знакомый.
| А напроти у вікні, або здається мені, світлий погляд ваш до болю знайомий.
|
| Заведу разговор, что ни бабник, ни вор, просто долго на родине не был.
| Заведу розмову, що ні бабник, ні злодій, просто довго на батьківщині не був.
|
| Что как глупый птенец, воевал за дворец, а вернулся вот к синему небу.
| Що як дурне пташеня, воював за палац, а вернувся ось до синього неба.
|
| Что как блудный птенец, воевал за дворец, а вернулся вот к синему небу.
| Що як блудне пташеня, воював за палац, а вернувся ось до синього неба.
|
| Закопали штыки… | Закопали багнети. |