Переклад тексту пісні На небе вороны - ДДТ

На небе вороны (оригінал)

На небе вороны, под небом монахи,
И я между ними, в расшитой рубахе
Лежу на просторе, легка и пригожа;
И солнце взрослее, и ветер моложе.
Меня отпевали в громадине храма,
Была я невеста, прекрасная дама.
Душа моя рядом стояла и пела,
Но люди, не веря, смотрели на тело.
Судьба и молитва менялись местами.
Молчал мой любимый и крестное знамя.
Лицо его светом едва освещало.
Простила его, - я ему все прощала.
Весна, задрожав от печального звона,
Смахнула три капли на лики иконы,
Что мирно покоилась между руками.
Ёе целовало весёлое пламя.
Свеча догорела, упало кадило;
Земля, застонав, превращалась в могилу.
Я бросилась в небо за лёгкой синицей,
Теперь я на воле, я - белая птица!
Взлетев на прощание, кружась над родными,
Смеялась я, горя их не понимая.
Мы встретимся вскоре, но будем иными -
Есть Вечная воля, зовёт меня стая.

На небе вороны (переклад)

На небі ворони, під небом ченці,
І я між ними, в розшитій сорочці
Лежу на просторі, легка та гарна;
І сонце доросліше, і вітер молодший.
Мене відспівували в громаді храму,
Була я наречена, красива жінка.
Душа моя поруч стояла і співала,
Але люди, не вірячи, дивилися на тіло.
Доля та молитва мінялися місцями.
Мовчав мій коханий і хресний прапор.
Обличчя його світлом ледь освітлювало.
Вибачила його, - я йому все прощала.
Весна, затремтівши від сумного дзвону,
Смахнула три краплі на лики ікони,
Що мирно лежала між руками.
Її цілувало веселе полум'я.
Свічка догоріла, впало кадило;
Земля, застогнавши, перетворювалася на могилу.
Я кинулася в небо за легкою синицею,
Тепер я на волі, я – білий птах!
Злетівши на прощання, кружляючи над рідними,
Сміялася я, горя їх не розуміючи.
Ми зустрінемося незабаром, але будемо іншими.
Є Вічна воля, кличе мене зграя.