Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні В ресторане, виконавця - ДДТ. Пісня з альбому Единочество II, у жанрі Русский рок
Лейбл звукозапису: Navigator Records
Мова пісні: Російська мова
В ресторане(оригінал) |
С душой Достоевского, с комплексами Блока я в ресторане сидел, меня тошнило от |
сока |
Судьбу разъел, как бронхит, синдром Льва Толстого, непротивление — слева, |
справа — грубое слово. |
Господь сорвал голос, его мало кто слышит, но жизнь и так хороша и поэтому |
дышит. |
Моя любовь к миру слева, там где пышная Клава, где ест яблоки Ева, |
а надо мной моя слава. |
Боже, как хорошо, как легки эти двери, я в них спокойно вошел, на блюдах птицы |
и звери. |
Я немного грустил, как могила Шагала, спросили — кто виноват? |
Ответил — выпили |
мало. |
Но тут ты появилась и этот бред вспыхнул храмом я, как старый Дионис, |
стал мифологическим срамом, |
Как на невольничьих рынках — стояла Родина голой на задворках Европы, |
с крылами до пола. |
Я забыл, кем я стал, я проклял искусство понял я, что давно боялся этого |
чувства. |
Я с тоской Мандельштама упал на колени прости меня, я люблю твои овалы и тени. |
И вдруг что-то слетело в эту щель между нами, что-то сверкнуло и толпы |
радостной пыли. |
По проспекту поплыли, неся в руках знамя ты узнала меня и мы секунду любили. |
(переклад) |
З душею Достоєвського, з комплексами Блоку я в ресторані сидів, мене нудило від |
соку |
Долю роз'їв, як бронхіт, синдром Льва Толстого, непротивлення — ліворуч, |
справа - грубе слово. |
Господь зірвав голос, його мало хто чує, але життя і таке гарне і тому |
дихає. |
Моя любов до світу ліворуч, там де пишна Клава, де їсть яблука Єва, |
а наді мною моя слава. |
Боже, як добре, як легкі ці двері, я в них спокійно увійшов, на стравах птиці. |
і звірі. |
Я трохи сумував, як могила Шагала, запитали — хто винен? |
Відповів — випили |
мало. |
Але тут ти з'явилася і ця марення спалахнула храмом я, як старий Діоніс, |
став міфологічним соромом, |
Як на невільницьких ринках — стояла Батьківщина голою на задвірках Європи, |
з крилами до підлоги. |
Я забув, ким я став, я прокляв мистецтво зрозумів я, що давно боявся цього |
почуття. |
Я з тугою Мандельштама впав на коліна вибач мені, я люблю твої овали і тіні. |
І раптом щось злетіло в цю щілину між нами, щось блиснуло і натовпу. |
радісного пилу. |
Проспектом попливли, несучи в руках прапор ти дізналася мене і ми секунду любили. |