Переклад тексту пісні Москва-Жара - ДДТ

Москва-Жара (оригінал)

Заскрипел новый день, растекаясь дурманом,
Пробежался по мордам холёных витрин
Я ползу по стене непокорным Тарзаном,
Тараканье желанье связав со своим
Я метаюсь зелёной контуженной мухой
Между стёклами окон, похожих на стон
Я июльской жарой, как подушкой, придушен,
К раскладушке прибит безразличным рублём
Москва!
Жара!
Простыня соплекожей змеёю свернулась
Между потных, истерзанных, стёршихся ног
Да жара, как сигарой, Москвой затянулась
Раскалённые камни насилует смог
Непрошеный гость и ненужный кумир,
Я шагаю бездумно, колода рефлексов
Карманы от фиг перетёрлись до дыр,
Карманы народа, карманы подтекста
Москва!
Жара!
О боже мой сколько всего нарожали!
Эй, мать героиня безумных масштабов,
Москва, мы тебя раньше в Кремль вмещали,
Теперь не хватает котлет для прорабов
Девушки бедные, девушки в барах,
Жидкое счастье в сверкающих рюмках
Мимо несущихся в ад тротуаров
Дикие кошки в захлопнутых сумках
Москва!
Жара!
Вопли ночного метро, как ножами,
Режут на части лимитные души
Поезд ведёт прямо к раю Сусанин
Бедняга слепой и отрезаны уши
Что вспомнят, что скажут вам здесь обо мне
В сортирах, залитых мочой пилигримов
Закрасят, как надпись на грязной стене,
Повесят таблицу и двинутся мимо
Москва!
Жара!
Обезлюдели толпы людей на Арбате
На Горького даже следов не осталось,
Стоит лишь измотанный дьявол в халате,
В лапах трепещет какая-то малость
Покоряя Москву, не забудь, что она
Не прощает своих победителей.
Да,
Много погибло беспечных героев
От ожирения и геморроя
Москва!
Жара!

(переклад)

Заскрипів новий день, розтікаючись дурманом,
Пробігся по мордах випещених вітрин
Я повзу по стіні непокірним Тарзаном,
Таркання бажання зв'язавши зі своїм
Я кидаюся зеленою контуженою мухою
Між склом вікон, схожих на стогін
Я липневою спекою, як подушкою, придушений,
До розкладачки прибитий байдужим карбованцем
Москва!
Спека!
Простирадло соплешкірою змією згорнулося
Між спітнілих, змучених ніг
Та спека, як сигарою, Москвою затяглася
Розпечене каміння ґвалтує зміг
Непроханий гість та непотрібний кумир,
Я крокую бездумно, колода рефлексів
Кишені від фіг перетерлися до дірок,
Кишені народу, кишені підтексту
Москва!
Спека!
О боже мій скільки всього народжували!
Гей, мати героїня шалених масштабів,
Москва, ми тебе раніше в Кремль вміщали,
Тепер не вистачає котлет для виконробів
Дівчата бідні, дівчата в барах,
Рідке щастя в блискучих чарках
Повз тротуарів, що неслися в пекло.
Дикі кішки у захлопнутих сумках
Москва!
Спека!
Зойки нічного метро, ​​як ножами,
Ріжуть на частини лімітні душі
Поїзд веде прямо до раю Сусанін
Бідолаха сліпий і відрізані вуха
Що згадають, що скажуть вам тут про мене
У сортирах, залитих сечею пілігримів
Зафарбують, як напис на брудній стіні,
Повісять таблицю і рушать повз
Москва!
Спека!
Обезлюдніли натовпи людей на Арбаті
На Горького навіть слідів не лишилося,
Варто лише виснажений диявол у халаті,
У лапах тремтить якась небагато
Підкорюючи Москву, не забудь, що вона
Чи не прощає своїх переможців.
Так,
Багато загинуло безтурботних героїв
Від ожиріння та геморою
Москва!
Спека!