Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Москва, Садовое Кольцо, виконавця - ДДТ. Пісня з альбому Прекрасная любовь, у жанрі Русский рокЛейбл звукозапису: Navigator Records
Мова пісні: Російська мова
Москва, Садовое Кольцо(оригінал) |
| Ночь. |
| Куранты бьются злея, что-то брат им невдомёк, |
| Чьи бредут очки да шея, кто торчит у Мавзолея, |
| Чей дымится, еле тлея, сигареты огонёк. |
| Это я, туманом стылым разлагаюсь по Москве |
| Духом бледным и унылым злой простуженною силой |
| Надоедливой постылой в беспартийной голове. |
| А на улице Арбате на серебряном канате проституток выводили на расстрел, |
| А из тьмы автомашины каучуковые спины обещали всероссийский беспредел. |
| Я брожу туманной ночью по проспектам по дворам |
| Вижу ночью я воочию, кто гниёт и рвётся в клочья, |
| Кто ломает позвоночья, остывая по утрам. |
| Я дышу столичным газом, чеченею на ходу |
| Ощущаю город разом и крестом, и унитазом |
| Злым булгаковским рассказом, как блаженство, как беду. |
| А на улице Тверской, эх, в натуре, пир мирской - там тусовка, весь бомонд крутят смерти хоровод. |
| Там любой чл*н и кл*тор переменам всяким рад, он в Кремле стоит за Питер, под Москвой за Ленинград. |
| Наблюдаю, как отравой льётся шумная толпа |
| Жадной жаждущей оравой, тараканьей шустрой лавой |
| То ли левой, то ли правой без кувалды и серпа. |
| Я плыву усталым Ноем, я кричу спасенным Лотом, |
| Я кажусь себе героем небесами звездным роем. |
| Банкой спермы, геморроем, а точнее - идиотом. |
| Ничего не понимаю я в передовой глуши |
| Замерзаю и сгораю, умираю, воскресаю, |
| Балансирую по краю в вечных поисках души. |
| А на новеньком вокзале под весёлым потолком гастарбайтеры страдали, вывозили их силком. |
| Без наград и без зарплаты, как героев соцтруда, увозили автоматы, коммуналки поезда... |
| (переклад) |
| Ніч. |
| Куранти б'ються злі, щось брат їм невтямки, |
| Чиї бредуть окуляри та шия, хто стирчить у Мавзолею, |
| Чий димиться, ледве тліючи, сигарети вогник. |
| Це я, туманом стилом розкладаюсь по Москві |
| Духом блідим і похмурим злою застудженою силою |
| Набридливою постилою в безпартійній голові. |
| А на вулиці Арбаті на срібному канаті виводили на розстріл, |
| А з пітьми автомашини каучукові спини обіцяли всеросійське свавілля. |
| Я блукаю туманної ночі проспектами по дворах |
| Бачу вночі я наочно, хто гниє і рветься на шматки, |
| Хто ламає хребта, остигаючи вранці. |
| Я дихаю столичним газом, чеченею на ходу |
| Відчуваю місто разом і хрестом, і унітазом |
| Злим булгаковським оповіданням, як блаженство, як лихо. |
| А на вулиці Тверській, ех, у натурі, бенкет мирський - там тусовка, весь бомонд крутять смерті хоровод. |
| Там будь-який член і клтор змін будь-яким рад, він у Кремлі стоїть за Пітер, під Москвою за Ленінград. |
| Спостерігаю, як отрутою ллється галасливий натовп |
| Жадібним спраглим оплотом, тарганячою спритною лавою |
| Чи то лівою, чи правою без кувалди і серпа. |
| Я пливу втомленим Ноєм, кричу врятованим Лотом, |
| Я здається собі героєм небесами зоряним роєм. |
| Банкою сперми, гемороєм, а точніше – ідіотом. |
| Нічого не розумію я в передовій глушині |
| Замерзаю і згоряю, вмираю, воскресаю, |
| Балансую краєм у вічних пошуках душі. |
| А на новенькому вокзалі під веселою стелею заробітчани страждали, вивозили їх силоміць. |
| Без нагород і без зарплати, як героїв соцпраці, забирали автомати, комуналки поїзда... |