Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Храм, виконавця - ДДТ. Пісня з альбому Актриса Весна, у жанрі Русский рок
Лейбл звукозапису: Navigator Records
Мова пісні: Російська мова
Храм(оригінал) |
На холодном, хмельном, на сыром ветру царь стоит белокаменный, |
А вокруг черными воронами старухи свет дырявят поклонами. |
А вороны заморскими кенгуру пляшут на раскидистых лапах крестов, |
А кресты золочеными девами кряхтят под топорами молодцов. |
Царские врата пасть раззявили — зубы выбиты, аж, кишки видны. |
Иконы комьями кровавыми благословляют проклятия войны. |
Вой стоит, будто бабы на земле в этот мертвый час вдруг рожать собрались. |
Ох, святая мать, ох, святой отец, что ж ты делаешь, Егор! |
Перекрестись! |
А грозный командир, опричник Егор, кипит на ветру, ухмыляется, — |
Ах, вы дураки, м*дачье, позор ваш в эту конуру не вмещается. |
Верный пес царя грозного Иосифа, скачет Егор в счастливую жизнь. |
Старое к чертовой сносим мы, новая вера рванет — ложись ! |
Небо треснуло медным колоколом, залепил грязный свет слюнявые рты. |
Вороны черными осколками расплевали кругом куски тишины. |
Купола покатились, как головы, стены упали медленно |
От сабель нежданных половцев… |
Пошли-ка домой. |
Слишком ветрено. |
(переклад) |
На холодному, хмільному, на сирому вітрі цар стоїть білокам'яний, |
А навколо чорними воронами старої світло дірять поклонами. |
А ворони заморськими кенгуру танцюють на розлогих лапах хрестів, |
А хрести золоченими дівами кректують під сокирами молодців. |
Царські ворота пащу роззявили — зуби вибиті, аж кишки видно. |
Ікони комами кривавими благословляють прокляття війни. |
Вій стоїть, ніби баби на землі в цю мертву годину раптом народжувати зібралися. |
Ох, свята мати, ох, святий отче, що ти робиш, Єгоре! |
Перехрестись! |
А грізний командир, опричник Єгор, кипить на вітру, посміхається, — |
Ах, ви, дурні, м*дачі, ганьба ваша в цю будку не вміщається. |
Вірний пес царя грізного Йосипа, скаче Єгор у щасливе життя. |
Старе до чортової зносимо ми, нова віра рве — лягай! |
Небо тріснуло мідним дзвоном, заліпило брудне світло слиняві роти. |
Ворони чорними осколками розплювали навколо шматки тиші. |
Куполи покотилися, як голови, стіни впали повільно |
Від шабель несподіваних половців... |
Ходімо додому. |
Занадто вітряно. |