Переклад тексту пісні Фома - ДДТ

Фома (оригінал)

Я часто не верю, что будет зима, когда душной ночью лежу на полу
И мажу сгоревшую спину кефиром — глупый Фома без креста и квартиры,
— мне даже не верится, что я живу.
И мажу сгоревшую спину кефиром — глупый Фома без креста и квартиры,
— мне даже не верится, что я живу.
Я часто не верю, что на небесах нашей любовью архангелы правят.
Ты молча уйдешь, я останусь один — несвежий покойник на похоронах,
не в силах обряд этот чем-то исправить.
Ты молча уйдешь, я останусь один — несвежий покойник на похоронах,
не в силах обряд этот чем-то исправить.
Жизнь наша — поле ряженых мин, я брел по нему, я метался на нем.
И, видя, как клочьями рвется мой друг, я верю с трудом в очищение огнем и часто
не верю в пожатие рук.
И, видя, как клочьями рвется мой друг, я верю с трудом в очищение огнем и часто
не верю в пожатие рук.
Я часто не верю Большому Себе, когда замираю личинкою малой
Под пыльным стеклом в летаргическом сне, я часто не верю в слова одеяла о том,
что еще мы с тобой на коне.
Под пыльным стеклом в летаргическом сне, я часто не верю в слова одеяла о том,
что еще мы с тобой на коне.
Распухшая ночь сдавила виски, на лике ее фонари оцветают.
Я шабашу на кухне в дырявом трико, под тяжестью слов волоса облетают…
как хочется верить в свое ремесло.
Я шабашу на кухне в дырявом трико, под тяжестью слов волоса облетают…
как хочется верить в свое ремесло.

Фома (переклад)

Я часто не вірю, що буде зима, коли душної ночі лежу на підлозі
І мажу згорілу спину кефіром — дурний Фома без хреста і квартири,
—Мені навіть не віриться, що я живу.
І мажу згорілу спину кефіром — дурний Фома без хреста і квартири,
—Мені навіть не віриться, що я живу.
Я часто не вірю, що на небесах нашою любов'ю архангели правлять.
Ти мовчки підеш, я залишусь один — несвіжий покійник на похороні,
не в силах обряд цей чимось виправити.
Ти мовчки підеш, я залишусь один — несвіжий покійник на похороні,
не в силах обряд цей чимось виправити.
Життя наше — поле ряжених мін, я брехав по ньому, я метався на ньому.
І, бачачи, як клаптями рветься мій друг, я вірю насилу в очищення вогнем і часто
не вірю в потиск рук.
І, бачачи, як клаптями рветься мій друг, я вірю насилу в очищення вогнем і часто
не вірю в потиск рук.
Я часто не вірю Великому Собі, коли завмираю личинкою малою
Під запорошеним склом у летаргічному сні, я часто не вірю в слова ковдри про те,
що ще ми з тобою на коні.
Під запорошеним склом у летаргічному сні, я часто не вірю в слова ковдри про те,
що ще ми з тобою на коні.
Розпухла ніч стиснула віскі, на обличчі її ліхтарі зацвітають.
Я шабашу на кухні в дірявому трико, під вагою слів волосся облітають...
як хочеться вірити у своє ремесло.
Я шабашу на кухні в дірявому трико, під вагою слів волосся облітають...
як хочеться вірити у своє ремесло.