| я плачу щодня
|
| Відколи тебе не стало
|
| Я нічого не можу сказати
|
| Тому що мене просто не можна більше почути
|
| Відтоді, як ти залишився сам у моїй самотній кімнаті
|
| Усе навколо мене є лише відображенням темряви й мороку
|
| Мій розум постійно повертається до дня, коли ти пішов
|
| І спочатку ви йшли геть
|
| Я не можу забути звук твого голосу
|
| Коли ти сказав, що більше не любиш мене
|
| Ти мене більше не любиш
|
| І я не можу знову зупинитися
|
| Відколи тебе не стало
|
| Ніхто не зможе знову розбити моє серце
|
| Тому що мене просто не можна більше почути
|
| З тих пір, як ти забрав свою любов, у мене не може бути життя
|
| Я дивлюся на стелю, відчуваючи, як стіни закриваються впродовж усього свого життя
|
| Клянусь, я думав, що колись у нас це вийде
|
| Але ти з самого початку знав, що колись ми розпадемося
|
| Мене здивувало, коли ти залишився позаду
|
| Я точно думав, що ти злий
|
| Я точно думав, що ти злий
|
| І я не можу знову зупинитися
|
| Відколи тебе не стало
|
| Ніхто не зможе знову розбити моє серце
|
| Тому що мене просто не можна більше почути
|
| знову
|
| Я запитав себе: де вона може бути?
|
| Відтоді, як ти залишився сам у моїй самотній кімнаті
|
| Усе навколо мене є лише відображенням темряви й мороку
|
| Мій розум постійно повертається до дня, коли ти пішов
|
| І спочатку ви йшли геть
|
| Я не можу забути звук твого голосу
|
| Коли ти сказав, що більше не любиш мене
|
| Ти мене більше не любиш
|
| І я не можу знову зупинитися
|
| Відколи тебе не стало
|
| Ніхто не зможе знову розбити моє серце
|
| Тому що мене просто не можна більше почути |