Переклад тексту пісні Count to Ten - Dala

Count to Ten (оригінал)

On a bus and staring out, and all these people move without
A clue
I have the time to wonder if, it matters much and all of this
Is beautiful
We bring up children hoping they, will grow up to do good some day
Like us
But what’s the point why should they try?
We’re all the same we laugh and cry
And when it reaches for our door,
the rich will lie cold like the poor,
Each moment spent for good or not,
And all the lovely things we’ve got,
The sweetest child, the world’s worst jerk,
The pointless jobs and heart-filled work,
And all awards and talents lost,
we all are blank and so the cost of life is…
(one, two, three, four, five, six, seven, eight, nine… ten)
I wonder how the ones survive, believe in only what’s alive
Why wait?
I hope my joy will help me when, I close my eyes and count to ten.
I’m gone.
And when it reaches for our door,
the rich will lie cold like the poor,
Each moment spent for good or not,
And all the lovely things we’ve got,
The sweetest child, the world’s worst jerk,
The pointless jobs and heart-filled work,
And all awards and talents lost,
we all are blank and so the cost of life is, the cost of life is…
(one, two, three, four, five, six, seven, eight, nine… ten)

Count to Ten (переклад)

У автобусі й дивляться на вулицю, а всі ці люди рухаються без нього
Розгадка
У мене є час, щоб задуматися, чи це має велике значення, і все це
Є гарним
Ми виховуємо дітей, сподіваючись, що вони колись виростуть, щоб творити добро
Як нас
Але який сенс, чому вони повинні намагатися?
Ми всі однакові, ми сміємось і плачемо
І коли він тягнеться до наших дверей,
багаті будуть лежати холодно, як бідні,
Кожна мить, проведена добре чи ні,
І всі милі речі, які ми маємо,
Наймиліша дитина, найгірший у світі придурок,
Безглузді роботи і серцева робота,
І всі нагороди і таланти втрачені,
ми всі порожні, тому ціна життя...
(один два три чотири п'ять шість сім вісім дев'ять десять)
Мені цікаво, як ті виживають, вірять тільки в те, що живе
навіщо чекати?
Сподіваюсь, моя радість допоможе мені, коли я заплющу очі й порахую до десяти.
Я пішов.
І коли він тягнеться до наших дверей,
багаті будуть лежати холодно, як бідні,
Кожна мить, проведена добре чи ні,
І всі милі речі, які ми маємо,
Наймиліша дитина, найгірший у світі придурок,
Безглузді роботи і серцева робота,
І всі нагороди і таланти втрачені,
ми всі порожні, тому ціна життя, ціна життя...
(один два три чотири п'ять шість сім вісім дев'ять десять)