| Зігнувши коліна, ми молимося про війну, лезо тягне кров, але часто тьмяніє
|
| Крізь блискучі очі я бачу нові заходи сонця, а небо тепер розривається з різними відтінками червоного
|
| Ми молимося про леза, палаюча сарана закликає до війни, щоб змочити землю
|
| Щоб покрити світ у чорному й папоротому, полум’яному стерні з церковним дзвоном
|
| битви
|
| І тоді я лежу в обіймках усміхненої дівчини, яка молиться Христу та блідому
|
| королеви, могутні в смутку
|
| Могутній у смутку
|
| Могутній у смутку
|
| Могутній у смутку
|
| Могутній у смутку
|
| Коли я стояв перед тим, як торкнувся тіней цього життя, що торкаються темряви
|
| і мріяти про лід
|
| Нескінченна зима в цьому собачому віці, я цілую хрест, але мрію про війни
|
| Багатель для різанини чи вогняних воєн створювався на довговічність
|
| Старі вмирають, а камінь перетвориться на камінь
|
| І тоді я цілую уста усміхненої дівчини, яка кличе Христа та блідого
|
| королеви, могутні в смутку
|
| Могутній у смутку
|
| Могутній у смутку
|
| Могутній у смутку
|
| Могутній у смутку
|
| Бездоганне серце непорочного кохання неприємне опудало для потьмяненої корони
|
| Його п’ять ран кровоточать, але лише на його троні, його беззуба посмішка шириться
|
| через його обличчя
|
| І тоді я цілую уста усміхненої дівчини, яка кличе Христа та блідого
|
| королеви, могутні в смутку
|
| Могутній у смутку
|
| Могутній у смутку
|
| Могутній у смутку
|
| Могутній у смутку
|
| І що я отримаю, щоб бити в барабан, коли буду марширувати з обпаленими
|
| земні кроки
|
| Кінь-гойдалка для маленького воїна, який може топтати і спускатися з полів згвалтування
|
| Алебастрова лялька для маленької покоївки, поки вона росте й слабшає
|
| кров Місяця
|
| І камуфляжні халати для найчистішого з чистих, чоловічий знак,
|
| і прапор їхнього сорому
|
| І я цілую вуста усміхненої дівчини, яка кличе Христа та блідих королев
|
| могутній у смутку
|
| Могутній у смутку
|
| Могутній у смутку
|
| Могутній у смутку
|
| Могутній у смутку
|
| І куди мені повернутись туди й назад, найдальше й далеко, до краю
|
| берег
|
| Сніг випадає густо, його мантія сили спускається з зимою на тих, хто служить йому
|
| Сніг — переможець
|
| Послання зими, ваша надія буде зруйнована
|
| Світлове полум’я стає тьмянішим
|
| Дитячий сміх припиняється на фронті без кінця
|
| У словах без сенсу
|
| Дитячий сміх нудить
|
| У дитини лютує гарячка
|
| Тліючі сторінки
|
| Інквізиція!
|
| І я вмираю на обіймах усміхненої дівчини, яка молиться Христу та блідим королевам
|
| могутній у смутку
|
| Могутній у смутку
|
| Могутній у смутку
|
| Могутній у смутку
|
| Могутній у смутку
|
| Могутній у смутку
|
| Могутній у смутку |