| У тебе руки тремтять, ти боїшся?
|
| Я не знаю, чому лише ти і я один
|
| І твоє обличчя як моє власний портрет
|
| Через двадцять років
|
| Ви, здається, розчаровані світом
|
| У моєму тумані я дозволив цьому божевіллю тривати
|
| Якось занадто багато днів і ночей
|
| Сподіваюся, через двадцять років я не буду таким
|
| Куди зникає твоя посмішка, коли ти опускаєшся?
|
| Я шукав й роками, але зараз відмовився
|
| Ви кажете, зачекайте трохи, і зараз все добре
|
| Як важко це через двадцять років
|
| Через двадцять років
|
| Поки ти був далеко від дому
|
| Наскільки ви були задоволені незнайомими дверними прорізами?
|
| Це ледве захищало від дощу
|
| За двадцять років це все, що ви отримали?
|
| Ви так намагалися зводити кінці з кінцями
|
| Коли ви приїхали, ви відчували себе живим, ви були в омані
|
| Вірили, що у вас світ під ногами
|
| Насправді ви зламали себе на двадцять років
|
| Куди зникає твоя посмішка, коли ти опускаєшся?
|
| Я шукав й роками, але зараз відмовився
|
| Ви кажете, зачекайте трохи, і зараз все добре
|
| Як важко це через двадцять років
|
| Через двадцять років
|
| Через двадцять років
|
| Через двадцять років
|
| Я знаю
|
| Як багато ми значимо для вас
|
| І я сподіваюсь
|
| Що вони мене люблять
|
| Ніби ми любимо вас
|
| Кохай мене
|
| Ніби ми любимо вас
|
| Куди зникає твоя посмішка, коли ти опускаєшся?
|
| Я шукав й роками, але зараз відмовився
|
| Ви кажете, зачекайте трохи, і зараз все добре
|
| Як важко це через двадцять років
|
| Через двадцять років
|
| Через двадцять років
|
| Через двадцять років
|
| Через двадцять років |