| Наче холод всередині ночі, відчуваю поглиблення глибоко всередині
|
| Як будь-яка поверхня думка, яка коли-небудь приходила вам у голову
|
| Я бачу відблиски, зламані шматки
|
| Дзеркальний обман у тіні
|
| Ти обертаєшся крізь туман, очі все ще горять
|
| Кожен раз, коли я думав, що можу бачити
|
| Виявляється, це невдалий кінець
|
| Чого ми чекаємо? |
| Один з цих днів
|
| Я навчуся проникати всередину, про що ніколи не міг подумати
|
| чого ти просиш? |
| Всі помилки
|
| Повернися до мене, переслідуй мене зараз
|
| Я ніколи не можу думати про нас із вами
|
| Так багато ми залишили
|
| Я чую, як дзвінок кличе у моє живе пекло
|
| Для чого це варто скажу лише деякі речі
|
| Приречений згаснути
|
| Я дивлюся на вас як на зрадника
|
| Ти навчив мене жити у світі, повному гніву
|
| Чого ми чекаємо? |
| …
|
| Тепер я бачу обличчя під дощем, усі прикидаються
|
| Ніколи не показуючи свого справжнього болю
|
| Завжди шукаю шлях втекти від цього дня
|
| Кінець — наше пророцтво до останнього коливання
|
| Тож здається і ми боремося за прикидатися
|
| Колись ми знайдемо те, чого хочемо, врешті-решт
|
| Тож я заповзаю всередину свого суду в кутку мої кімнати
|
| І сховайся від світла, як холод вночі
|
| Відчуйте поглиблення глибоко всередині
|
| Те, що ви ввели в мій розум
|
| Я дивлюся на вас як на зрадника
|
| Ти навчив мене жити у світі, повному гніву
|
| Чого ми чекаємо? |
| … |