| Про смаки не сперечаються, але щодо смаку, прокидаючись з ранку, включаю французів
|
| Кип'ятком наповнивши кругалик, на кутку тліє камінь, в дзеркалі пом'ятий
|
| ебальник
|
| Люблю коли день почався з вибухненої гранати, хоча за вікнами не Амстердам і
|
| не Канада
|
| Люблю коли все рівно і все як треба, люблю маму, батька, племінницю,
|
| старшого брата
|
| Ну і звичайно Євгенія Че, сонечко, давай більше не свариться через дрібниці
|
| Життя і так коротке, коротше став рядок, дивись на життя з високого,
|
| не стоїть через дрібниці
|
| Витрачати нерви, сльозою мочити хустки, за мене не турбуйся, зі мною мої братки
|
| На шляху до Олімпу нам знадобляться сили, в проміжках від колиски і до могили
|
| Роки летять і з кожним роком все швидше, що робити реп, мені не потрібно бути
|
| затребуваним
|
| Щоб мати успіх, мені не потрібно жити в долині крем'яної, життя одне і кожен
|
| буде на смертному одрі
|
| Але, тим не менш, під дудку мас медіа танцюють дорослі та діти, але не все в
|
| такому світлі є ті
|
| Хто все же змінює спосіб мислення, хто все же розуміє, що йде епоха затемнення
|
| Я відкриваю очі раніше, ніж сонце встає, я вірю в світанок, але розумію,
|
| що життя тут не мед
|
| І кожен пливе в своєму світі як на бригантині, а в результаті ти всього лише на
|
| танучій крижині
|
| Зануритися в рутині простіше, ніж знайти шлях, але той, хто шукає, так, він, втрачає його,
|
| по суті
|
| І суть не змінна, адже зірки тьмяніють крізь мільярди років, відповідай,
|
| до чого ти йдеш людина
|
| -А хочете я подарую вам вершину?
|
| -А Навіщо вона мені?
|
| -Саш, їй не потрібна наша вершина!
|
| -А вона нікому не потрібна крім нас ...
|
| Дай нам пару секунд на черговий вдих, ми гори звернемо, дай нам віри ковток
|
| Дай нам пару хвилин, тут не пройдемо кидок, я клянуся, я готовий, так допоможе нам Бог
|
| Дай нам пару секунд на черговий вдих, ми гори звернемо, дай нам віри ковток
|
| Дай нам пару хвилин, тут не пройдемо кидок, я клянуся, я готовий, я клянуся,
|
| я готовий… |