Переклад тексту пісні Огнебога Семаргла жар - Butterfly Temple

Огнебога Семаргла жар (оригінал)

Кровь за кровь в сетях трав,
туман ложится в ладонях прах.
взгляд насторожен, забыта спесь,
наши жизни, возможно, останутся здесь!
След простыл, рукоять тверда,
строй стальных волков разорвёт врага.
блеск в глазах, кровь стучит в висках,
вторит эхом гром по лесам раскат.
Соль обид разрывае грудь,
но тверда рука, расчищая путь.
Слёзы ран гордо красят стяг,
волчий блеск в глазах, уничтожен враг!
Рёв, скрежет стали, крики и боль,
всё как в тумане, ест глаза соль.
Боги устали жизней рвать нить,
жаднаю сталью кровь врага пить!
Тризны костры на курганах горят,
реет стяг, слёзы горят, жгут глаза,
буйны головы спят.
Огнебога Семаргла жар унесёт
вед огонь, строй небесных полков
пополнит огонь…
Тризны костры на курганах горят,
реет стяг, слёзы горят, жгут глаза,
буйны головы спят.
Огнебога Семаргла жар унесёт
вед огонь, строй небесных полков
пополнит огонь…
Рёв, скрежет стали, крики и боль,
всё как в тумане, ест глаза соль.
Кровь за кровь в сетях трав,
туман ложится в ладонях прах.
взгляд насторожен, забыта спесь,
наши жизни, возможно, останутся здесь!
След простыл, рукоять тверда,
строй стальных волков разорвёт врага.
блеск в глазах, кровь стучит в висках,
вторит эхом гром по лесам раскат.

Огнебога Семаргла жар (переклад)

Кров за кров у мережах трав,
туман лягає в долонях порох.
погляд насторожений, забута пиха,
наші життя, можливо, залишаться тут!
Слід простирав, рукоять тверда,
лад сталевих вовків розірве ворога.
блиск у очах, кров стукає у скронях,
повторює луною грім по лісах гуркіт.
Сіль образ розриває груди,
але тверда рука, розчищаючи шлях.
Сльози ран гордо фарбують стяг,
вовчий блиск у очах, знищений ворог!
Рев, скрегіт сталі, крики і біль,
все як у тумані, їсть очі сіль.
Боги втомилися життя рвати нитку,
жадаю сталлю кров ворога пити!
Тризни багаття на курганах горять,
риє стяг, сльози горять, джгуть очі,
буйні голови сплять.
Вогнебога Семаргла жар забере
вед вогонь, буд небесних полків
поповнить вогонь.
Тризни багаття на курганах горять,
риє стяг, сльози горять, джгуть очі,
буйні голови сплять.
Вогнебога Семаргла жар забере
вед вогонь, буд небесних полків
поповнить вогонь.
Рев, скрегіт сталі, крики і біль,
все як у тумані, їсть очі сіль.
Кров за кров у мережах трав,
туман лягає в долонях порох.
погляд насторожений, забута пиха,
наші життя, можливо, залишаться тут!
Слід простирав, рукоять тверда,
лад сталевих вовків розірве ворога.
блиск у очах, кров стукає у скронях,
повторює луною грім по лісах гуркіт.