Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Обо-Ра-Тень, виконавця - Butterfly Temple. Пісня з альбому Земля, у жанрі Фолк-металДата випуску: 25.02.2010
Лейбл звукозапису: СД-Максимум
Мова пісні: Російська мова
Обо-Ра-Тень(оригінал) |
| Где Солнца стынет край, и гаснут чары дня, |
| Мне дарит оберег Луна! |
| Нанизывая дым на порох- плесень мха, |
| Мерцает искрами вода. |
| Воздушный хоровод в вечерних облаках |
| Качает звёзды на руках. |
| Где небом дышит ночь, росой бела трава- |
| Мне дарит оберег Луна! |
| И по ручьям стремится в чащу свет, |
| Течёт вода неслышно тайным руслом лет… |
| Луны печаль застыла на кронах диких скал |
| Храню навеки лунный оберег оскал! |
| Вся сила ветра — сердце скал! |
| Безумьем бури жалит шквал!!! |
| Взорвётся ночь огнём грозы, |
| И пыли водной нервный шлейф |
| Взметнётся штормом диких звёзд, |
| Касаясь неба остриём! |
| Я в танце вихрем промелькну |
| Над серой мглой ночи внизу. |
| Крылом смахнув дождей навес |
| Дорогу утру размету… |
| Уже сияет утро ясною росой, |
| Проснулись в небе птицы ласковой зарёй… |
| Но Солнца стынет край, и тень влечёт туда, |
| Где дарит оберег Луна! |
| Где клюква- дура зла, в оврагах как зола, |
| Рассыплет яд по закромам… |
| Где филин- часовой пугает волчий вой, |
| Туда иду своей тропой. |
| Где небом дышит ночь, росой бела трава — |
| Там в чаще оберег-Луна! |
| (переклад) |
| Де Сонце холоне край, і гаснуть чари дня, |
| Мені дарує оберіг Місяць! |
| Нанизуючи дим на порох-цвіль моху, |
| Мерехтить іскрами вода. |
| Повітряний хоровод у вечірніх хмарах |
| Качає зірки на руках. |
| Де небом дихає ніч, росою біла трава. |
| Мені дарує оберіг Місяць! |
| І по струменям прагне в чащу світло, |
| Тече вода нечутно таємним руслом років. |
| Місяць сум застиг на кранах диких скель |
| Зберігаю навіки місячний оберіг оскал! |
| Вся сила вітру — серце скель! |
| Шаленством бурі жалить шквал! |
| Вибухне ніч вогнем грози, |
| І пилу водний нервовий шлейф |
| Зчиниться штормом диких зірок, |
| Торкаючись неба вістрям! |
| Я в танці вихором промайну |
| Над сірою імлою ночі внизу. |
| Крилом змахнувши дощів навіс |
| Дорогу ранком розміту… |
| Вже сяє ранок ясною росою, |
| Прокинулися в небі птахи лагідною зорею... |
| Але Сонця холоне край, і тінь тягне туди, |
| Де дарує оберіг Місяць! |
| Де журавлина-дура зла, в ярах як зола, |
| Розсипає отруту за засіками… |
| Де пугач-вартовий лякає вовче виття, |
| Туди йду своєю стежкою. |
| Де небом дихає ніч, росою біла трава— |
| Там найчастіше оберіг Місяць! |