| Тёмная даль… последние сны…
| Темна далечінь… останні сни…
|
| Немая печаль… ножи пустоты…
| Німий сум… ножі порожнечі…
|
| В развалинах сердца бродит мутная тоска,
| У руїнах серця бродить каламутна туга,
|
| В порывах бессильной злобы мечется душа…
| У поривах безсилої злоби кидається душа…
|
| Я вижу безмолвный ветер, смерти скорой лик,
| Я бачу безмовний вітер, смерті швидкого обличчя,
|
| В агонии дождь скрывает земли последний крик.
| В агонії дощ приховує землі останній крик.
|
| Уже не напьётся великое небо весенней брагой зари,
| Вже не нап'ється велике небо весняною брагою зорі,
|
| Уже не вернутся птицы, травой не покроются поры земли.
| Вже не повернуться птахи, травою не покриються пори землі.
|
| Вода в иссыхающем горле ручья отравлена кровью врагов,
| Вода в висихаючому горлі струмка отруєна кров'ю ворогів,
|
| Осеннее солнце дождём захлебнулось, под плетью промозглых ветров…
| Осіннє сонце захлинулося дощем, під батогом вогких вітрів.
|
| Всё ближе седая старость — смерти скорой лик,
| Все ближче сива старість - смерті швидкої лик,
|
| В объятьях огня сгорает кипящей крови крик…
| В обіймах вогню згоряє киплячої крові крик…
|
| Так кто же глаза закроет замученной Земле,
| Так хто очі закриє закатованій Землі,
|
| Коль не остаётся силы, и веры нет в душе?
| Коли не залишається сили, і віри немає в душі?
|
| Тёмная даль… последние сны…
| Темна далечінь… останні сни…
|
| Немая печаль… ножи пустоты… | Німий сум… ножі порожнечі… |