Переклад тексту пісні Pantheon of Forsaken Gods - Brymir

Pantheon of Forsaken Gods (оригінал)

The ancient temples crumbling
And their wisdoms long gone
The fire of sacrifice
Now tended by none
For altars were constructed
For the Gods that spoke of peace
But the ancient oath was broken
The serpent was unleashed
The amassing darkness loomed ahead
And the leaders of their people bled
Souls as black as the starless midnight sky, they cry
At the pantheon of forsaken Gods
With the flames now raging skywards
From the darkest pits beneath
The forsaken fathers rising
With the traitors at their feet
The ancient tombs were opened
And the wisdoms once more spoken
But the final pages stated
Their fate, their fate was sealed
The sky now raining embers
And the stars turned to dust
Above, their sun was vanishing
And the silver moon undone
Above the storm they harken
To the serpent Gods request
«Curse you for your insolence
Your world I will set ablaze!»
In eternal pain they will confine
Amongst the flames their fathers name they cried
Souls as black as the darkest midnight sky they die
At the pantheon of forsaken Gods

Pantheon of Forsaken Gods (переклад)

Стародавні храми руйнуються
І їхня мудрість давно в минулому
Вогонь жертви
Зараз ніхто не доглядає
Для вівтарів були побудовані
Для богів, які говорили про мир
Але давня клятва була порушена
Змія звільнили
Попереду насувалась величезна темрява
І лідери їхнього народу стікали кров’ю
Плачуть душі, чорні, як опівнічне небо без зірок
У пантеоні покинутих богів
З полум’ям, яке тепер бушує до неба
З найтемніших ям знизу
Покинуті батьки встають
Зі зрадниками біля ніг
Відкрито стародавні гробниці
І мудрість знову сказана
Але на останніх сторінках зазначено
Їхня доля, їхня доля була вирішена
Зараз на небі дощить вуглинка
І зірки перетворилися на пил
Вгорі їхнє сонце зникало
І срібний місяць зник
Над бурею вони чують
На прохання богів-зміїв
«Прокляти вас за вашу зухвалість
Я спалю твій світ!»
У вічному болі вони обмежуються
Серед полум'я, якого називають їхні батьки, вони плакали
Душі, чорні, як найтемніше опівночне небо, вони вмирають
У пантеоні покинутих богів