| Колись я сподіваюся піднятися над матеріальними ланцюгами, які стримують мене
|
| Щоб перетворити мій гнів у любов і тримати ноги на землі
|
| Щоб скасувати стигму, що відомі товариства, помилкові уявлення про те, що є чоловіком
|
| Щоб бути вдячним, не сприймайте нічого як належне, жити правдою як краще
|
| Я шукаю правди, якою б вона не була
|
| Шукаю відповіді на запитання, будь ласка, допоможи мені
|
| Дивитись на людей і не бачити кольору, не бачить упереджень чи злості
|
| Щоб ставитися до людей так само, як до свого брата, про це я молюся з усіх сил
|
| Щоб навчити відпускати всі мої страхи та навчитись охоплювати всі мої сльози
|
| Шукати віри й смирення, йти шляхом, який звільняє мене
|
| Спасіння, від суспільства, прокляття, помилуй мене
|
| Стільки брехні я сказав, стільки життів я продав
|
| Так далеко від того, ким я є, я ніколи не розумію
|
| Про багато чого я шкодую, про багато чого я дозволю
|
| Забери мене від себе, надто пізно забрати це назад
|
| Стільки багато мрій у мене, стільки житей я прожив
|
| Так багато друзів, я попрощався назавжди
|
| Стільки разів я бажаю, стільки раз мрію
|
| Зробіть це знову, клянусь, що ніколи
|
| У моїм прагненні розкрити правду найглибші рани залишаються позаду
|
| І я шукаю спокою для війни, для війни в моїй душі |