Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Пугачиха, виконавця - Big Black Boots. Пісня з альбому Время вперёд, у жанрі Русский рэп
Дата випуску: 31.12.2002
Лейбл звукозапису: MSC MEDIA
Мова пісні: Російська мова
Пугачиха(оригінал) |
Как и для тебя, мне была весна с осенью |
Когда небо над тобой серое с просинью |
И вдруг — луч света, как глоток лета |
Потолок неба, определённо не определяемая веха |
Этого века, где нет человека |
Которому было бы прямо |
Велено цельными ценами ценить добро и зло |
Я бы, яда не буду я, небо будоражить буду |
Я буду гнать лабуду и на беду себе добуду |
Я беду, я бегу неуклюже по лужам |
И в стужу мёрзну заслуженно на бегу |
Буду… я… |
А знал, что в этом месте |
Нет простора для стихов и песен |
Что когда был весел, значит был мне мир тесен |
Но, видимо, не видно за жизнью обыденной обиды |
На моём лице печати, не досказаны в печали |
На причале чаял, что смоет отчаяние |
Чай, чуял, чай, дул на чай и думал о начале вначале |
Иду не слышу мыслей, и страх мой мысленно чистый, |
А в окнах лучистый свет игристый танцует быстро |
И полон мир гранями, и полон заранее |
В твоих глазах признание мне в наказание |
Перед собранием стою на холоде, молоден |
Не надо ли аду? |
На льду, надули на дали, |
А медали даже медью не дали |
Как и для тебя, мне была весна с осенью |
Когда небо над тобой серое с просинью |
И вдруг — луч света, как глоток лета |
Потолок неба, там где я не был, там так было всегда |
Рядом со счастьем бродит беда |
Так было в мире всегда |
Так будет в мире всегда |
За безмятежным летом |
Осень приходит следом |
Рядом со счастьем бродит беда |
…Или ещё одна мудрость абхазская: «Если на небе гремит гром и сияет молния, |
значит скоро пойдёт дождь» |
(переклад) |
Як і для тебе, мені була весна з восени |
Коли небо над тобою сіре з просинню |
І раптом — промінь світла, як ковток літа |
Стеля неба, безумовно невизначена віха |
Цього століття, де немає людини |
Якому було би прямо |
Велено цільними цінами цінувати добро і зло |
Я би, отрути не буду я, небо розбурхувати буду |
Я буду гнати лабуду і на біду собі добуду |
Я біду, я біжу незграбно по калюжах |
І в стужу мерзну заслужено на бігу |
Буду… я… |
А знав, що в цьому місці |
Немає простору для віршів і пісень |
Що коли був веселий, значить був мені світ тісний |
Але, мабуть, не видно за життям повсякденної образи |
На моєму обличчі друку, не доведені в печалі |
На причалі сподівався, що змиє розпач |
Чай, чув, чай, дув на чай і думав про спочатку спочатку |
Іду не чую думок, і страх мій подумки чистий, |
А в вікнах променисте світло ігристе танцює швидко |
І повний світ гранями, і повний заздалегідь |
У твоїх очах визнання мені в покарання |
Перед зборами стою на холоді, молодий |
Чи не треба пеклу? |
На льду, надули на дали, |
А медалі навіть міддю не дали |
Як і для тебе, мені була весна з восени |
Коли небо над тобою сіре з просинню |
І раптом — промінь світла, як ковток літа |
Стеля неба, там де я не був, там так було завжди |
Поряд зі щастям бродить біда |
Так було в світі завжди |
Так буде в світі завжди |
За безтурботним літом |
Осінь приходить слідом |
Поряд зі щастям бродить біда |
…Або ще одна мудрість абхазька: «Якщо на небі гримить грім і сяє блискавка, |
значить незабаром піде дощ» |