| Вірш перший
|
| Коли міський дурень брехун
|
| і він проповідує в хорі
|
| Вам доводиться багато пояснювати, що ви бачите, нікому не подобається відмовлятися, це нас так гірко
|
| Тож скиньте капелюх і посидьте деякий час
|
| Міст
|
| Бачите, час від часу ми боремося зі своїм минулим
|
| Ми намагаємося дивитися в очі й молитися про це
|
| це не триватиме. Більшість питань, на які є відповіді,
|
| вони ніколи не мають великого сенсу
|
| Але я вирішив, що мені хвилює,
|
| і я перейду до цього І я сказав
|
| Я перестав спати,
|
| Я сказав собі, що ніколи більше не закрию очі
|
| я не сплю,
|
| Зараз я роблю все, що можу
|
| Вірш другий
|
| Ну, мені подобається, коли ти сидиш,
|
| і приступайте до цього Це підходить вам більше, ніж будь-хто визнає
|
| щось витає в повітрі, і, здається, нікого це не хвилює
|
| Ніхто не встане, навіть якщо не наважиться.
|
| Міст
|
| Смішно, як ми обдурюємо їх сльозами за усмішкою
|
| Настільки випробувані й правдиві, ми вичерпаємо все і сподіваємося, що це того варте
|
| Більшість питань, на які є відповіді,
|
| вони ніколи не мають великого сенсу
|
| Але я вирішив, що мені хвилює,
|
| і я приступлю до цього! |