| Вірш перший | 
| Коли міський дурень брехун | 
| і він проповідує в хорі | 
| Вам доводиться багато пояснювати, що ви бачите, нікому не подобається відмовлятися, це нас так гірко | 
| Тож скиньте капелюх і посидьте деякий час | 
| Міст | 
| Бачите, час від часу ми боремося зі своїм минулим | 
| Ми намагаємося дивитися в очі й молитися про це | 
| це не триватиме. Більшість питань, на які є відповіді, | 
| вони ніколи не мають великого сенсу | 
| Але я вирішив, що мені хвилює, | 
| і я перейду до цього І я сказав | 
| Я перестав спати, | 
| Я сказав собі, що ніколи більше не закрию очі | 
| я не сплю, | 
| Зараз я роблю все, що можу | 
| Вірш другий | 
| Ну, мені подобається, коли ти сидиш, | 
| і приступайте до цього Це підходить вам більше, ніж будь-хто визнає | 
| щось витає в повітрі, і, здається, нікого це не хвилює | 
| Ніхто не встане, навіть якщо не наважиться. | 
| Міст | 
| Смішно, як ми обдурюємо їх сльозами за усмішкою | 
| Настільки випробувані й правдиві, ми вичерпаємо все і сподіваємося, що це того варте | 
| Більшість питань, на які є відповіді, | 
| вони ніколи не мають великого сенсу | 
| Але я вирішив, що мені хвилює, | 
| і я приступлю до цього! |