| Я, я не бачу нікого іншого тут
|
| Я не бачу нікого, крім вас
|
| Якби ми могли залишитися тут назавжди, назавжди
|
| З твоїми губами на моїх я повертаюся в минуле
|
| Ви нервували, коли знімали одяг
|
| Ми провели найкращі дні, зробили кілька помилок
|
| І нам залишиться цілий час життя
|
| Отже… ми написуємо свої слова на паперових площинах
|
| І їхати далі крізь урагани
|
| Тож пам’ятайте, коли наші спогади згасають
|
| Наша любов ніколи не старіє
|
| Навіть після того, як наші літаки знову приземлиться
|
| Я, я не хочу, щоб нікого більше тут було
|
| Мені ніхто більше не потрібен, коли ти у мене є…
|
| І якщо ми підемо, принаймні, ми спустимося вдвох, разом
|
| Навіть коли ми сваримося, а мені потрібно трошки часу
|
| Я ношу твою футболку, щоб відчути запах твого одеколону
|
| У найгірші дні я відчуваю те саме
|
| Як і в першу ніч, я відвів вас додому
|
| І я ніколи не відпускаю
|
| Ми написуємо свої слова на паперових площинах
|
| І їхати далі крізь урагани
|
| Тож пам’ятайте, коли наші спогади згасають
|
| Наша любов ніколи не старіє
|
| Навіть після того, як наші літаки знову приземлиться
|
| Я, я не бачу нікого іншого…
|
| Ми написуємо свої слова на паперових площинах
|
| І їхати далі крізь урагани
|
| Тож пам’ятайте, коли наші спогади згасають
|
| Наша любов ніколи не старіє
|
| Навіть після того, як наші літаки знову приземлиться |