Переклад тексту пісні Палестинское танго - Александр Вертинский

Палестинское танго (оригінал)

Манит, звенит, зовет, поет дорога.
Еще томит, еще пьянит весна,
А жить уже осталось так немного
И на висках белеет седина.
Идут, бегут, летят, спешат заботы,
И в даль туманную текут года.
И так настойчиво и нежно кто-то
От жизни нас уводит навсегда.
И только сердце знает, мечтает и ждет
И вечно нас куда-то зовет,
Туда, где улетает и тает печаль,
Туда, где зацветает миндаль.
И в том краю, где нет ни бурь, ни битвы,
Где с неба льется золотая лень,
Еще поют какие-то молитвы,
Встречая ласковый и тихий Божий день.
И люди там застенчивы и мудры.
И небо там, как синее стекло.
И мне, уставшему от лжи и пудры,
Мне было с ними тихо и светло.
Так пусть же сердце знает, мечтает и ждет
И вечно нас куда-то зовет,
Туда, где улетает и тает печаль,
Туда, где зацветает миндаль…
Вертинский А. 1929

Палестинское танго (переклад)

Мане, дзвенить, кличе, співає дорога.
Ще нудить, ще п'янить весна,
А жити вже залишилося так небагато
І на скронях біліє сивина.
Ідуть, біжать, летять, поспішають турботи,
І даль туманну течуть року.
І так наполегливо і ніжно хтось
Від життя нас відводить назавжди.
І тільки серце знає, мріє і чекає
І вічно нас кудись кличе,
Туди, де летить і тане смуток,
Туди, де зацвітає мигдаль.
І в том краю, де немає ні бур, ні битви,
Де з неба ллється золота лінь,
Ще співають якісь молитви,
Зустрічаючи лагідний і тихий Божий день.
І люди там сором'язливі і мудрі.
І небо там, як синє скло.
І мені, втомленому від брехні і пудри,
Мені було з ними тихо і світло.
Тож нехай що серце знає, мріє і жде
І вічно нас кудись кличе,
Туди, де летить і тане смуток,
Туди, де зацвітає мигдаль.
Вертинський А. 1929