Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Si douce a mon souvenir, виконавця - Claude François. Пісня з альбому Comme d'habitude, у жанрі Поп
Дата випуску: 31.08.2008
Лейбл звукозапису: M.A.T. Music Theme Licensing
Мова пісні: Французька
Si douce a mon souvenir(оригінал) |
Comme tout le monde sait que ta maison est ouverte à tous ceux qui ont du |
chagrin |
Moi, chaque fois que je suis triste, je me surprends à chercher son chemin |
Et tout le monde sait que jamais rien, jamais personne n´a pu, n´a jamais pu un |
jour me retenir |
Mais tu es là pourtant, sur les chemins perdus de ma mémoire |
Tu es toujours si douce à mon souvenir |
Je ne me tiens pas à toi comme le lierre qui s´accroche autour des rochers |
Et surtout pas parce que les gens disent que nous sommes fait pour nous aimer |
Ce ne sont pas les promesses, les contrats ni les mots d´amour |
Qui chaque fois me poussent à te revenir |
C´est pourquoi toujours, sur les chemins perdus de ma mémoire |
Je te retrouve si douce à mon souvenir |
Et malgré les distances et les océans et les champs de blé qui toujours nous |
séparent |
Malgré quelques filles toujours un peu tristes, lorsqu´au matin je leur dis «au revoir» |
Je peux encore courir le monde, la pluie peut me mouiller et le soleil me |
brûler jusqu´à en mourir |
Je n´irai pas sur les chemins où je ne peux te voir te promener |
Si douce à mon souvenir |
Je ne sais pas si j´arriverai un jour au bout de mon voyage |
Ni si jamais je me lasserai de changer tous les jours de paysage |
Mais je sais qu´un jour je reviendrai |
Quand je n´aurai plus la force de courir vers ta maison sur les chemins perdus |
de ma mémoire |
Et tu seras là si douce à mon souvenir |
(переклад) |
Як всім відомо, ваш дім відкритий для всіх, хто має |
смуток |
Кожен раз, коли мені сумно, я шукаю його шлях |
І всі ніколи нічого не знають, ніхто ніколи не міг, ніколи не міг |
день стримай мене |
Але ти все ще там, на втрачених стежках моєї пам’яті |
Ти завжди такий милий для моєї пам'яті |
Я не тримаюся за тебе, як плющ, що чіпляється навколо скель |
І особливо не тому, що люди кажуть, що ми повинні любити один одного |
Це не обіцянки, контракти чи слова любові |
Хто щоразу підштовхує мене повернутися до тебе |
Тому завжди, на втрачених стежках моєї пам’яті |
Я вважаю тебе таким милим для моєї пам'яті |
І незважаючи на відстані і океани, і поля пшениці, що завжди |
окремо |
Незважаючи на те, що деякі дівчата завжди трохи сумні, коли вранці я кажу їм «до побачення». |
Я все ще можу блукати світом, дощ може намочити мене, а сонце може отримати мене |
спалити до смерті |
Я не піду тими стежками, де я не бачу, як ти йдеш |
Так мило моїй пам'яті |
Я не знаю, чи досягну я коли-небудь кінця своєї подорожі |
Або, якщо коли-небудь, я втомлюся щодня змінювати декорації |
Але я знаю, що одного дня я повернуся |
Коли в мене вже не буде сил бігти до твого дому заблуканими стежками |
з моєї пам'яті |
І ти будеш там такий милий для моєї пам'яті |