Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Une éponge, виконавця - Mani Deïz.
Дата випуску: 18.10.2020
Вікові обмеження: 18+
Мова пісні: Французька
Une éponge(оригінал) |
La misère sur la tempe, vois qu’l’humain se monnaye |
Déchante, impénétrable sont les voix de l’oseille |
Ce monde part en vrille, depuis que Dieu nous a laissé l’volant |
Affolant de rêver de tout ce qui brille |
Si le silence est d’or, les missiles chantent la mort pour d’l’argent |
Les puits de pétrole saignent quand les orphelins dorment |
Sous c’t angle j’ai pas ma place, parmi mon espèce |
Les libertés s'étranglent, on dérange d’y faire face |
Ça tourne pas rond vous l’savez, l’homme creuse une tombe et s’entête; |
la terre tourne comme une roue voilée |
Ils n’savent pas ce qu’ils font, seigneur épargne-les, condamné |
Peut-être que j’mérite le même panier |
Des fois j’m'égare, j’suis qu’un mortel comme d’autres |
Dans le doute ignore mes fautes et ça j’peux pas l’nier |
L’homme s'évade dans les vices cachés, on voit cette vie défiler vite |
Trop d’temps perdu à la gâcher |
Comme une éponge je ne fais qu’absorber |
Les mauvaises ondes qui planent à ma portée |
L’espoir n’est pas mort mais dans les bras de Morphée |
Sois paré à morfler ou déclare forfait |
Le coeur à table sous un cutter froid, l’esprit dans la tourmente Ecoeuré mon |
humeur s’noie dans les sables mouvants |
Éponge la peine des autres, vide, quand j’lis les faits divers |
Des drames m’ouvrant le bide, la haine en hors pistes dans les viscères |
J’m’isole, j’hiberne, vie de barge ou d’ermite |
Rime j’digère, figé j’doute mais c’est pas permis |
Comprendre ce monde une vieille doctrine, on prend sur soi |
J’y mets ma pierre aussi |
Comme Jean-François devant les hiéroglyphes |
Partout des civils saignent, je vois des peuple, des plaies horribles |
Une résistance aveugle abreuvée d’héroïsme |
Si les psychoses te causent, fais comme moi éteins ces chaînes |
Prends ces ciseaux et sauve-toi le pantin de bois |
Ensemble on pourrait l’faire dommage |
Mais on nait seul, on meurt seul, frère |
Et entre les deux y a un paquet de connards |
Y aura personne pour faire d’hommages si notre monde s’effondre, t’façon |
C’est d’la pénombre que vient l’orage… |
Comme une éponge je ne fais qu’absorber |
Les mauvaises ondes qui planent à ma portée |
L’espoir n’est pas mort mais dans les bras de Morphée |
Sois paré à morfler ou déclare forfait |
(переклад) |
Біда на храмі, дивіться, що людина монетизується |
Розчаровані, непроникні голоси щавлю |
Цей світ обертається, бо Бог залишив нам колесо |
Зводить з розуму мріяти про все, що сяє |
Якщо мовчання є золотом, то ракети співають про смерть за гроші |
Нафтові колодязі кровоточать, коли сплять сироти |
З цього боку мені не місце серед мого роду |
Свободи задушені, ми боремося з цим |
Недобре, знаєте, чоловік копає могилу і наполягає; |
земля крутиться, як завуальоване колесо |
Вони не знають, що роблять, Господи пощади їх, приречені |
Можливо, я заслуговую такого ж кошика |
Іноді я гублюся, я просто смертний, як інші |
Коли ви сумніваєтеся, ігноруйте мої недоліки, і я не можу цього заперечувати |
Людина тікає в прихованих пороках, ми бачимо, що це життя швидко минає |
Забагато часу витрачено даремно |
Як губка тільки вбираю |
Погані вібрації, які витають у моїй досяжності |
Надія не мертва, а в обіймах Морфея |
Будьте готові вкусити або втратити |
Серце за столом під холодною, розум у сум’ятні Огидло моє |
настрій тоне в швидких пісках |
Губка чужого болю, порожня, коли я читаю різні факти |
Драми, що розкривають мій живіт, ненависть збиває сліди в нутрощах |
Ізолюю себе, впадаю в сплячку, життя баржі чи відлюдника |
Рам я переварюю, заморожену сумніваюся, але заборонено |
Зрозумійте цей світ старовинною доктриною, яку людина бере на себе |
Я теж поклав туди свій камінь |
Як Жан-Франсуа перед ієрогліфами |
Скрізь мирні жителі кровоточать, я бачу людей, жахливі рани |
Сліпий опір, пронизаний героїзмом |
Якщо вас викликають психози, то, як і я, відключіть ці ланцюги |
Візьміть ці ножиці і врятуйте собі дерев’яну ляльку |
Разом ми могли б зробити це ганьба |
Але ми самі народжуємось, одні вмираємо, брате |
А між ними купа придурків |
Не буде кому віддати належне, якщо наш світ розпадеться |
Це з темряви приходить буря... |
Як губка тільки вбираю |
Погані вібрації, які витають у моїй досяжності |
Надія не мертва, а в обіймах Морфея |
Будьте готові вкусити або втратити |